Історія про “огірки”, або як Європа реагує на на зростаючу кількість українських заробітчан

Je suis огірки

Дуже подобається дивитись європейські серіали, які поступово починають реагувати на зростаючу кількість українських заробітчан в Європі.

Свого часу типовий образ нашого в іноземному кіно був дуже простий – двометровий увалень з криміналу, красуня на утриманні та інші образи соціального дна.

Але поступово європейські режисери починають розуміти різницю між росіянами та українцями. Поступово навіть про нас починають знімати сериї.

Є такий французький серіал Candice Renoir – там жінка-поліцейський важко повертається у професію і, попри супротив деяких колег, жваво розслідує одну справу за іншою.

В одній з серій розслідується вбивство молодої дизайнерки інтер’єрів на заводі дорогих яхт. Виявилось, що там працюють двоє українських нелегалів. Згодом зясовується, що там був ще один українець – Бодан Шевченко… Так, не БоГдан, а Бодан – ну отакі вони ті французи. Без Г. І ясна річ, як не Кличко, то точно Шевченко.

Хлопець мав аферу з тією загиблою дизайнеркою, але спочатку слідство того не знало. І ось слідча йде до хати жертви і витягає з холодильника банки на якій крупними літерами написано – ОГІРКИ… Все ясно…

Далі ми вже бачимо діалог-допит Бодана Шевченко:

Шевченко: Какіє ваши доказательства?

Слідча: Я знайшла у неї в холодильнику “ОГІРКИ”!

Шевченко: І що? То вона могла купити в якомусь російському магазині!

Слідча: Так, але то була банка не з ОГУРЦАМИ, а з ОГІРКАМИ – це типово українська літера. Це була українська етикетка. Звідки у французького дизайнера в холодильнику українські огірки?…

Шевченко: От блін… Трясця, як знав…

Зрештою, виявилося, що вбив дизайнерку хижий володар заводу яхт. Доречі, він же розказав в одному з епізодів, що залюбки набирає українців, бо ті працьовиті. А українці всі гроші шлють додому, ну а такі як Бодан ще й встигають кружити голову француженкам. Сурова нація. Отакі вони наші огірки Смайлик «smile»

Источник