Відпочивальники з Росії – це зло: кілька чергових епізодів з вже традиційного “репертуару”
|Ми ніколи не відпочивали в Туреччині. Це сталося вперше. І нарешті й ми познайомилися з “репертуаром” росіян. Кілька епізодів.
1. На дворі+48С. На пляжі до нас з чоловіком підходить уже добре мекнутий чувак у футболці з написом “Мурманск – город герой, форпост России в Арктике” і каже: “Давай выпьем!”
Дістає з целофанового пакету пляшку горілки. Чоловік каже, що не п’є.
– Как! Ты же русский! – вигукує він, і аж ніби тверезішає.
– Я не руський.
– Ну славянин?
– Запропонуйте випити туркам, – каже чоловік.
– Та они тупые как пробка! – каже оплот России в Арктике.
P.S. Зранку цей чувак разом дружиною біля басейну добряче напилися, а увечері вона вилізла на сцену, щоб взяти участь у якомусь конкурсі, впала і зламала палець на нозі.
2. Троє бритоголових молодих хлопці нудяться зранку на пляжі.
– І чьо тут водки нет в баре на пляже?
– Так бар какой-то чувак арендует и продает пиво за деньги, а в баре возле бассейна есть и водка, и пиво на шару!
– Так чьо мы тут сидим! – вигукують вони і біжать в басейн.
Читайте також: Чи справді ми тужимо за Кримом і окупованим Донбасом?
3. Потім один з них вже в басейні знайомиться з дівчиною:
– Ты из России?
– Ну да, а ты?
– Я из города-героя Балашиха!
– Нет такого города-героя.
– Есть! Это город-герой, потому что я там родился!
– А я вот и правда из города-героя. Из Калининграда!
P.S. І це знайомляться молоді люди?! Я собі уявила, якби ми в Україні так знайомилися: Ти звідки? Я з Вінниччини – краю партизанської слави! А я з Київщини – краю партизанської слави.
Ще мої діти почули дівную історію про те, що жінка з України через те, що не мала коштів, провезла в Туреччину свою дитину на відпочинок у валізі.
Карочє, море і природа в Туреччині гуд, а відпочивальники з Росії – це зло.
Читайте також: Як Москва вішає росіянам локшину на вуха про відпочинок у Криму
А ще треба туди іхати з українською музикою на флешках, бо “владімірський централ” задовбав. Довелось посваритися.