“Відзвітувати глядачеві — це як до батюшки сходити сповідатися” – “ВВ” святкує 30 років

Пʼятниця, 26 лютого 2016
22:11

Культура

“Відзвітувати глядачеві — це як до батюшки сходити сповідатися” – “ВВ” святкує 30 років

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: Сергій Старостенко

10 березня група “Воплі Відополясова” дасть великий ювілейний концерт у Палаці Спорту. Гурт святкує 30-тиріччя. Лідер “ВВ” 51-річний Олег Скрипка каже, що час революції і війни був для гурту непростим. Після ювілейного турне “Воплі Відоплясова” писатимуть новий альбом.

Ваш гурт сформувався тоді, коли український рок тільки починався. Чи він починався з вас?

Якщо ми говоримо про україномовний український рок, то він починався з нас. Інших україномовних гуртів тоді не було. Була рок-музика, але вона була чи англомовна, чи російськомовна, чи птахомовна — музика без текстів: наприклад, рання “Табула Раса” і Ніно Катамадзе. А україномовний український рок в нашому обличчі і починався. Гадюкіни і сестричка Віка з’явилися на 2-3 роки пізніше за нас. А плеяда гуртів — Моторолла, Скай, Океан Ельзи, Скрябін — ще через 10 років. Коли починали, ми були білими воронами.

Що цікаво: коли ми ще не були концертним гуртом, ми знайшли хлопця, який писав нам тексти російською мовою. Щось воно там не прижилося, і я сам почав писати тексти. На перших порах у нас були тексти російською і українською. Українську пісню сама публіка вибрала своєю реакцією. У 1988 році “Танці” з’явилися, ще інші пісні. Публіка просто шаленіла від української мови. Тому ми дуже швидко відмовилися від російської мови взагалі. Українська мова йшла, і прекрасно звучала.

Уже пізніше набагато, в 90-х роках, деякі наші пісні мали два варіанти. Пісня “Любов” була українською і російською. Ми знімали кліпи у двох варіантах, привозили в Москву, на телебачення пропонували, і вони ставили український варіант. Росіяни казали: “Російський не цікавий взагалі. Немає шарму”. І ми відмовилися від російської мови.

Автор: Сергій Старостенко

Як відзначатимете ювілей? Що глядачі побачать на концерті 10 березня?

30 років – це важлива віха. Відзвітуватися, згадати все, що було. Зустрітися зі своїм глядачем – це як до батюшки сходити сповідатися. Свою історію треба відпускати – як волосся треба іноді кардинально обрізати. Пам’ять звільнювати. Ми готуємо грандіозний концерт. Великі сподівання, що багато людей прийде. Потім поїдемо з туром – одразу в Штати й Канаду, за океан. Це символічно. Я виріс на західній англомовній музиці. Ми мріяли грати свій рок, і це сталося. Тепер гратимемо на заході для своєї діаспори. Це дуже символічно.

На сьогоднішній день у нас в Америці і в Канаді більше турів, ніж в Україні. Раніше багато гастролювали Францією. Свого часу третина наших концертів відбувалася в Росії. Не виступаємо там уже два роки. Зараз проїдемося європейськими столицями. Україною поїдемо, може, восени чи вже наступного року навесні.

Які нові пісні готуєте?

Альбом “Чудовий світ”, який вийшов ще до революції, до війни, ми не встигли опрацювати. Недавно знімали кліпи на пісні з цього альбому. Ми їх представимо на концертах.

Чесно зізнаюся, деяких артистів активувала ця історія з війною, а ми впали в депресію. Ми приходили на репетиції в депресивному стані, сиділи й ішли по домівках. Потім ми почали їздити по фронтах і госпіталях. Я писав сольний альбом свій — старі пісні, які раніше замислив. Нові пісні ми будемо писати після туру. Це буде нове ВВ, яке ще ми не знаємо.

Будемо грати з військовим оркестром — ансамблем Збройних сил України. З ними у нас багато спільних проектів було. На наш десятилітній ювілей 1996-го теж з ними грали. У нас військова тема вже давно була. Про армію УНР маємо кліп “Катерина”. Хоча не в фаворі наша армія тоді була, ми дружили з військовим телебаченням, їздили в танкові частини з виступами. Більше про війну писати не будемо. Ми завжди дивимось вперед, в мир. Я людина миру.

Источник