Половину риби виловлюють браконьєри

Пʼятниця, 26 лютого 2016
06:05

Газета по-українськи

Гроші

Половину риби виловлюють браконьєри

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: Геннадій ГНИП

— Рівень браконьєрства в Україні зашкалює — половина виловленої риби. Обсяг незаконного ринку — 200 мільйонів гривень на рік, — розповідає голова Державного агентства рибного господарства Ярема Ковалів, 39 років.

Як боротися з незаконним виловом?

— Торгові мережі не мають прозорого доступу до закупівлі риби. Маємо кілька розробок, як цю проблему вирішити.

— Плануємо створити рибні біржі, — продовжує Ярема Ковалів. — Першу відкриємо влітку на Київському водосховищі. Виловлену рибу одразу продаватимуть оптовим покупцям і звичайним споживачам. Рибні біржі можуть стати точками, навколо яких розростатиметься супутня інфраструктура — кафе, ресторани, де цю рибу готуватимуть.

Також хочемо запровадити сертифікати походження риби, щоб не дати виловленій у браконьєрський спосіб продукції з’явитися на полицях магазинів. Це буде електронний документ, в якому зазначено: де виловлена риба, коли. Підприємець, який її виловив, а також — перший оптовий покупець.

Скільки зараз є державних рибних підприємств?

– 32. Вони мали б розводити рибу, ловити її. Прибуток мають лише сім. Можу навести приклади двох, у діяльності яких більш-менш розібралися. Одне з них — в Одеській області. Приміщення занепадають. Підприємство укладає договори, які не виконує. За це отримує штрафи за непоставку риби — 100 відсотків суми, вказаної в договорі. У такий спосіб установу хотіли довести до банкрутства й приватизувати. В Черкаській області навпаки — має прибутки. Але є питання до цін, за якими продавали рибу. Скоріше виробництво слугувало для наживи керівника. Загалом по Україні державні підприємства — джерела корупції. Треба їх приватизувати. У приватних руках вони працюватимуть ефективніше. Зараз у рибній галузі — близько 35 тисяч працівників. Промислових рибалок — близько восьми тисяч. Будемо спрощувати і покращувати умови для рибного господарства. Це перспективна галузь для України. У нас одна з найбільших в Європі площа водної поверхні.

Як вплинула анексія Криму на рибну галузь?

– 2013 року вилов риби в Україні був 230 тисяч тонн, після анексії Криму 2014-го впав до 92 тисяч. Втратили Севастопольський і Керченський рибні порти, риборозплідник, підприємство “Керчмолюск”. У Криму лишилися вісім переробних заводів, де виробляли 70 відсотків консервів. А також 18 суден рибоохорони, 17 — портофлоту, два учбово-тренувальні. Вдалося врятувати океанічні й морські судна, що були на балансі державних підприємств у Криму. Перереєстрували 12 морських суден із Севастопольського порту на Іллічівський. Половина з них належать державі, половина — приватні. Триває перереєстрація ще одного приватного судна з Керченського до Іллічівського порту. 2014 року економічні втрати від анексії Криму оцінювали в 363 мільйони гривень.

Яку рибу Україна продає за кордон?

— Переважно це судак. Постачаємо в Німеччину, країни Балтії.

Закордонні інвестори цікавляться нашим рибним господарством?

– 30 вересня Кабмін прийняв постанову, якою ­дозволив брати в оренду частину водойми — моря або водосховища. Розводити там рибу у садкових господарствах. Найбільше для цього підходять захищені бухти. У нас є можливість вирощувати навіть такі дорогі види, як сібас і дорадо. Зацікавилися українські, китайські й турецькі компанії. У світі споживають все більше штучно вирощеної риби. У 1980‑х продавали 80 відсотків дикої риби, зараз — удвічі менше.

1,5 мільйона євро — такий стартовий капітал потрібен, щоб вирощувати форель, за розрахунками Держагентства рибного господарства. Окупиться господарство через три роки. В Україні форель розводять у Карпатах у дельтах річок Іршава, Тересва, Стужичанка, Черемош, Сирет. 2014 року виловили 507 т риби. Підприємці скаржилися, що дорого коштують корми. З 1 січня 2016 року на них відмінили митний збір.

За рік з’їдають 11 кілограмів

— Людина має з’їдати 20 кілограмів риби на рік, за рекомендацією Організації Об’єднаних Націй. В Україні цей показник за офіційною статистикою — 11 кілограмів, — каже Ярема Ковалів.

— Є проблема з обліком. Ніхто точно не знає, скільки її вирощують і виловлюють. Тому фактично українці споживають більше офіційних 11 кілограмів, але менше норми. Здебільшого це імпортна риба. Через знецінення гривні вона дорожчає і стає недоступна для більшості громадян. В Україні вирощують коропа, товстолоба, білого амура. Але не всі магазини мають басейни, щоб торгувати живою рибою.

Источник