Рефат Чубаров: ми зробимо все для відновлення справедливості

Сьогодні – День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Його відзначають 18 травня у річницю депортації 1944 року. У 2015 році Верховна Рада визнала депортацію геноцидом та відбулося перше вшанування жертв примусового виселення. За даними Українського інституту національної пам'яті, під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів.

У цей пам"ятний день podrobnosti.ua запитали у Голови Меджлісу кримських татар, народного депутата Рефата Чубарова, як живе Крим сьогодні та чи збирається він колись відвідати окупований півострів. 

Пане Рефате, чи збираєтеся до Криму найближчим часом?

Як тільки отримаю позов від, хай і незаконного, але суду, який там є в Криму, де судять Ахтема Чигойза (політв’язень, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, засуджений незаконним судом у Криму – ред.). Якщо вони мене викликують як свідка, то я маю намір поїхати.

Це безпечно?

Є відповідна стаття в Карно-процесуальному Кодексі Російської Федерації. Мова йде про те, що якщо до меж Росії запрошують або свідка, або експерта, або громадського захисника, то на території мають імунітет на час свідчення. Це має відбуватися процедурно через Міністерство юстиції України та міністерство країни-агресора, якщо вони попередньо обговорять форму реалізації цієї статті.

Сьогодні в Криму Меджліс кримськотатарського народу запланував ряд заходів на День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Чи не боїтеся, що це викличе чергову хвилю репресій з боку окупантів? Яка зараз ситуація а на півострові?

Я постійно на зв’язку з колегами і отримую постійні новини зі всіх куточків Криму. Скажемо, вранці люди прийшли покласти квіти на меморіальну дошку, яка вмонтована на стіні Бахчисарайського залізо-дорожнього вокзалу, а там буквально поруч до цього місця був припаркований автомобіль поліцейських. Активісти кажуть: "Що ж ти робиш, ми маємо підійти", а він відповів: "Можете поруч покласти, я маю охороняти від вандалів пам’ятники". Там сталася сутичка, і він за 10 хвилин прибрав свій автомобіль.

У Сімферополлі, Джанкої, де були пам’ятники, чергують декілька великих автозаків. Вчора декілька десятків наших людей попередили письмово, щоб вони не приймали участь в масових заходах. У Красногвардейську зібралися декілька сотен людей, прочитали молитви, підняли зі своїми національними прапорами і чорні прапори. У такий спосіб вони висказали свою думку.

Ви оголосили про масштабну кампанію кримських татар по деокупації Криму, збираєте підписи до міжнародних організацій.

З 15 травня і до 10 грудня ми збираємо підписи, не лише в Україні, а по всіх країнах, де живе кримськотатарська діаспора і маємо 10 грудня цю кампанію завершити і вручити для підпису поважним міжнародним інституціям.

Очевидно, що Росія не збирається виконувати рішення міжнародного суду ООН в Гаазі, і це для неї – не аргумент. Та чи допоможуть ці підписи?

Ми будемо робити все, що робимо, посилювати свою активність, намагатися переконати  міжнародних партнерів, щоб вони також посилювали тиск на Росію, а більш того – збільшували його. Це так здається, мовляв, що все це – неефективно. Але треба визнавати, що зашмарк режиму Путіна все більш і більш затягується.

Нам головне – довести нашим партнерам, що ми настільки мобілізовані на відновлення своєї територіальної цілісності і справедливості, що ми настільки готові захищати себе, щоб у них не було ані думки, що вони можуть послабити свою активність тиску на Росію.

Я все-таки виходжу з того, що ми вистояли, ми збираємося, думаю, ті зміні, які дуже повільно, але відбуваються в нашому суспільстві теж дають шанси на відновлення територіальної цілісності. Тому ми посилюємо свою активність в тих формах, які можливі сьогодні.

Яким ви бачите шлях повернення Криму до України?

До того часу, я сподіваюся, ми вирішимо всі питання правового регулювання статусу Криму в складі України. Я бачу це так: якщо говорити практично, то це буде проведена низка міжнародних заходів, на яких будуть виписані всі моменти, пов’язані з наступним: к підуть окупанти, як буде входити українська влада, які будуть способи управління на першому етапі, на другому етапі, коли будуть проведені вибори місцевих органів влади, створено парламент АРК. Але до того ми маємо робити все за законом.

І більше того – всі ті люди, які жили в Криму до окупації, і ті, хто жодним чином не помічений в злочинах, вони мають переконатися в тому, що їм нічого не загрожує. А ті, хто перейшов на той бік, а також ті, хто в’їхали на нашу землю, їм краще встигнути набагато раніше зникнути з України, ніж останній російський солдат залишить Крим.

Чи розглядалися зміни і доповнення до Конституції по Криму? У чому суть ваших пропозицій?

22 травня – перше засідання робочої групи. Я думаю, що ми обговоримо порядок нашої роботи, бо будуть запрошені, крім членів робочої групи, експерти. Думаю, що спробуємо обговорити і виділити найголовніші, з нашої точки зору, напрямки, які потребують напрацювання у вигляді змін і доповнень до Конституції України.

Зараз весь Крим, і не лише татари, дивлятьсяна Київ, вони дивляться в очі кожному з нас, вони помічають щирість чи не щирість кожного з нас. Отже, робимо все можливе, щоб нарешті у найближчі місяці напрацювати зміни до Конституції і так переформатувати Кримську автономію, щоб укріпити українськість на кримській землі.

Нагадаємо, 18 травня в Криму заарештували кримськотатарських активістів.

Источник