На Кубі занепадає відомий цукровий завод
|Кінець солодкого життя в кубинському селищі Педро Бетанкур. Відома фабрика з переробки цукру – вже стала історією. Колись Острів Свободи був світовим лідером із виробництва цукру. Але з розпадом Радянського Союзу товар більше ніхто не купує – тож індустрія занепала. Чи є майбутнє у колишньої провідної галузі економіки Куби – наш наступний сюжет.
Знаменита цукрова фабрика Куба "Лібре" перетворилася на звалище металу. Закрили її 2004-го року, раніше це був центр економіки і життя для цього селища на сході Куби.
"Цукор був нашим життям, ми не уявляли собі іншої роботи. Коли фабрику закрили – змінилося геть усе", – говорить Арнальдо Херрера, пенсіонер, колишній працівник цукрової фабрики.
Працювати на цукровій фабриці було тяжко, але заробляли місцеві непогано – принаймні вдвічі більше, ніж середньостатистичний житель Острова Свободи. Сьогодні тут працюють тільки ті, хто розбирає залишки руїн.
"Яку роботу дали – таку й виконуємо. Звісно, ми не хотіли руйнувати фабрику, але довелося", – говорить Елесер Родгігес, голова бригади зі знесення заводу.
Дві третини цукрових фабрик Куби закрили за останні 15 років. Але колись – тут був світовий центр із виробництва солодкої тростини. Фідель Кастро зробив цю галузь центром всієї економіки країни. І майже вся продукція йшла на експорт до колишнього Радянського Союзу. Але скласти конкуренцію іншим після розпаду СРСР та ембарго з боку США – не вдалося. Нині на Кубі виробляють два мільйони тонн цукру на рік, тоді як у кращі часи виробляли – вісім.
"Уже ніколи не повернеться ера, коли така маленька Куба була світовим номером один з виробництва цукру. Ми вже навіть не сподіваємося повернутися до минулих обсягів", – говорить Рафаель Суарез, директор з міжнародних відносин концерну з виробництва цукру.
У кількох поселеннях, де запах патоки все ще відчувається в повітрі – держава планує розширити виробництво рому та сучасних екологічних видів пального. І зберегти принаймні те, що залишилося від колись могутньої галузі.