Ієронімус Босх написав портрет Верховної Ради

Понеділок, 23 лютого 2016
00:55

Газета по-українськи

Люди

Ієронімус Босх написав портрет Верховної Ради

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: ФОТО з сайта www.wikipedia.org

”Човен дурнів” голландський художник Ієронімус Босх написав 1500 року. Картина зберігається у французькому Луврі. Вважають, що це — верхній елемент триптиха. Його частини належать різним музеям

2016-го виповнюється 500 років, як пішов з життя Ієронімус Босх. Голландський художник створив цілий світ образів. Намалював портрет українського парламенту.

Не те щоб Босх щось знав чи чув про Україну, але одна із його робіт вказала, де ми сьогодні перебуваємо. Якого рівня розвитку чи деградації досяг український політикум.

Йдеться про картину “Човен дурнів” 1500 року. На ній хором співає весела, захмеліла компанія. Безтурботні учасники цього дійства обмацують одне одного. Човен нікуди не пливе — крізь нього виросло дерево. Хтось найкмітливіший із ножем виліз на верхівку щогли, щоб зрізати смажене курча, яке ще залишилося.

Вище на щоглі розвівається прапор. На ньому зображений місяць — символ слабкості, відсутності волі, сили духу. Згори на шнурку підвішений хліб. З нього намагаються відкусити, хоча б шматок.

Смішною й дотепною картиною Босх висміює блуд, розпусту, пияцтво, блюзнірство. Її герої — не персони чи особи. Це скоріше — однакові персонажі, всі на одне лице.

Є на полотні і блазень. У європейській культурі це давній і важливий персонаж, бо тільки він міг сказати правду носіям влади. Але блазень Босха відвернувся від компанії. Він розуміє, що дурнів вистачає і його голос ніхто не почує, а правда нікому не потрібна.

Чому саме човен? Бо човном за часів Босха називали храм або центральну його частину. Він був дороговказом у житті вірян Середньовіччя, визначав їхнє життя, побут, поведінку.

Проте босхівський човен не рухається і нічого не визначає. Він зупинився, вріс у берег. Не витримає жодної небезпеки. А хто в ньому? Чи бачать вони, що він зупинився? Ні, бо зайняті веселощами, гулянням, співами. Босх називає персонажів дурнями тільки з однієї причини — вони перестали чути ще щось, окрім самих себе. Вони марнують життя.

Хіба не впізнаєте риси українського парламенту? Чи це не портрет Верховної Ради? Хіба цей парламент — не човен дурнів, які переймаються лише собою, розвагами, самозамилуванням, дешевими виставами, блудом, розпустою, корупцією, зрадництвом, марнотратством і марнославством? Чи депутати переймаються тим, що човен нікуди не пливе? Що на ньому вже нічого не залишилося, окрім курчати? Хіба над куполом Верхової Ради не майорить стяг із місяцем? Чи врятується човен у разі небезпеки? Очевидно, що ні. Чи врятуються дурні? Очевидно, що так.

Сумно, що наш парламент за своєю суттю й за своєю природою застряв у XVI сторіччі і що Босх досі актуальний в українській політиці. Проте надія є, щоправда, не на це скликання. Українське суспільство показало свою рішучість, зрілість і більшу європейськість, порівняно з пасажирами українського човна дурнів. У парламенті мають працювати люди, які бодай чули про “Корабель дурнів” Себастіана Бранта (німецький письменник-гуманіст. — ГПУ) і “Похвалу Глупоті” Еразма Ротердамського (мислитель епохи пізнього Відродження. — ГПУ), щоб не бути дурнями. Поки що таких одиниці. Українцям же слід припинити обирати персонажів. Бо вони потоплять український корабель у болоті і без жодних небезпек.

Источник