“Мій король”: історія про зламану ногу та зламане серце
Неділя, 21 лютого 2016
14:20
“Мій король”: історія про зламану ногу та зламане серце6
17 лютого в кінотеатрі “Оскар” пройшла прем’єра фільму “Мій король”. Це вже четвертий повнометражний фільм французької режисерки Майвенн Ле Беско та другий, де головну жіночу роль грає Емманюель Берко. До цього вони працювали разом на знімальному майданчику під час роботи над фільмом “Полісс”. За свою роль у стрічці “Мій Король” Берко перемогла в номінації “Краща жіноча роль” на Каннському фестивалі. В Український прокат фільм вийшов 18 лютого.
“Мій король” – це дуже правильна драма або зовсім неправильна мелодрама. Протягом двох годин фільму на екрані розгортається історія стосунків між Тоні (Емманюель Берко) і Джорджіо (Венсан Кассель). Як і в більшості своїх ролей, Венсану Касселю дісталась стрічка, де він грає неймовірно харизматичного поганця. 10 років стосунків з дівчиною, потім дружиною, потім знову дівчиною на ім’я Тоні стали прекрасним спектаклем, де демонструється майже повна палітра людських емоцій.
– Не зустрічайся з поганцями!
– А ти не поганець?
– Я – король поганців, – говорить Джорджіо своїй дівчині Тоні, лежачи в ліжку.
Перші півгодини фільму здається, що Майвенн вирішила зняти утопічну історію найщасливіших стосунків. Та крок за кроком ці стосунки починають руйнуватись. Колишню дівчину Джорджіо, струнку та довгоногу модель, знаходять з перерізаними венами в ванній. Тепер поряд з Тоні в його житті з’являється ще одна жінка – це перший крок. Джорджіо знімає собі окрему квартиру, щоб під час чергової сварки йому було куди піти, але по факту він там проводить більшу частину свого часу – крок другий. Він кидає вагітну дружину, щоб поїхати в лікарню подивитись, як почуває себе його колишня, до речі, яку зіграла Крістель Огустен – третій крок. Особисто для мене четвертим кроком стало те, що вони вирішують назвати свого сина Синдбадом, але на фоні їх стосунків ця деталь виглядає ще більш-менш нормальною. Зрада, колишня стає тіткою для Синдбада, сварки, погрози щодо позбавлення батьківськіх прав, довгі поїздки за кордон, розлучення, кохання – це безліч кроків, які описують стосунки між Джорджіо та Тоні.
Дивлячись фільм, завжди виникає питання, чому Тоні не кидає цього попідька? А вона, не дивлячись ні на що, дійсно залишається поряд. Тому герой Венсана Касселя, звичайно, попідьок, але, хто жінка, яка за власним бажанням живе поряд з королем попідьків? Коли нарешті Тоні вирішує порвати стосунки, Джорджіо, сидячи навпроти неї, говорить, що зазвичай ми хочемо здихатись людини саме через ті риси, які нас на початку приваблювали. Це ключова фраза всього фільму, бо навіть після розлучення стосунки між цими героями продовжуть існувати. Глядач не встиг збігати за новим відерцем поп-корна, а герой Венсана Касселя вже знову лежить в ліжку героїні Беско. А через декілька хвилин він вже ховається за дверима, щоб Синдбад його не побачив.
В фільмі є дві сюжетні лінії – стосунки між Тоні та Джорджіо й лінія, де Тоні лікує зламану ногу в лікарні. Історія, чи-то кохання, чи-то ненависті між героями – це низка флешбеків, якими огортається нове життя жінки, що проходить лікування в госпіталі. Майже рік вона проводить в компанії з новими друзями, вчиться заново ходити, вчиться жити по-новому. Фільм починається власне тим, що Тоні розмовляє з лікарем щодо її поламанної ноги. Й те, що говорить їй жінка в госпталі, яскравим спалахом відлунює наприкінці фільму. Ніби вона намагається встати на ноги не тільки в буквальному сенсі, а й метафорично. Нове життя з новою ногою та новим сердцем.
Мій король – надзвичайно динамічний фільм, але це досягається не через художні прийоми, не через операторську роботу, а через динаміку емоцій, які з’являються на екрані. Це історія про те, якими дивними й різнобарвними можуть бути людські стосунки. Про те, що такі королі й королеви є серед нас. Й не варто нікого засуджувати, а глядач це дуже любить робити, адже можна кохати не за щось, а всупереч чомусь, можна бути гівнюком, але лишатись королем. Кожні стосунки – це окрема історія зі своєю драматургією й не варто примірювати цю стрічку на власне життя: буде або замала, або завелика.
Про свого героя Венсан Кассель сказав:
– Ми завжди говоримо, що це важко бути жінкою. Тепер я думаю, що також важко бути людиною, особливо закоханим чоловіком.
Похожие записи
Об авторе
