“У нас немає політичної кризи! Це просто корупція і брехня”, – замміністра інфраструктури
|
Кумедні люди.
Спершу запрошують – робіть реформи, у вас повний мандат.
Потім виявляється, що мандат неповний, і взагалі, це не мандат, а вимагаються лише системні зміни, з 2020 року. Ок, зціплюєш зуби, виконуєш п’ятирічку за рік.
Одночасно з цим тебе обливають брудом, дізнаєшся, що, насправді, ти – корумпована одноока гей-афроукраїнка. Партайгеноссе тебе з усмішкою поплескують по плечі і зверхньо кажуть: “Терпи! Всі ж попереджали, реформи – це складно!”. Проти тебе взводяться пружини механізмів, про існування яких ти навіть не підозрював. І ти наодинці, всі проблеми, які виникли зараз, вже твої особисті. Обіцяна підмога так і не надходить. З насолодою, як інколи у шлюбі, згадуєш час “до”…
Потім отримуєш коротке смс “вас злили. Ви більше не потрібні. Замість вашої команди заводять іншу. Спеціалізовану на потоках, а не реформах”.
Це швидко підтверджується. В пресі черговий “компромат” проти вас. Лунає чітко прізвище нового, “досвідченого” претендента.
Партія задоволено аплодує: “Нарешті він прийшов”. Ти про себе коротко промовляєш: “Ого!”. Чи щось схоже на це..
Ок, ні – так ні, йдіть ви лісом. Ще прийде коза до воза. Пакуєш речі…
Бах, криза! Хтось таки не витерпів, назвав корумповане прізвище, одне з багатьох, і послав всіх в одному напрямі. Негайно лунає з Олімпу: “Country needs you! Go back to work!”. Майже благально.
Ми дійсно любим країну, тому вагання коротке. Саме на ту мить, аби публічно оголосити принципи повернення: дати мандат на реформи, не зловживати владою, не красти, продати все крім совісті, вимагати і платити за роботу. У відповідь: “anything you want, honey!”.
Менш ніж за тиждень ми дізнаємося, що уряд – гівно, а ми – лузери. Ок, проблем купа, але ж ми то зробили більше, аніж інші за 25 років. Не вкравши ні копійки, що взагалі невідомо чи мало колись місце.
“Ні, ми точно вам кажемо, що ви – нуль”, – лунає багатосотенний голос “Обранців Божих”, які рік радісно тобі тиснули руку.
Не страшно, речі вже й так спаковані…
Наступного дня, раптом, о диво, ми знову реформатори!!!
Хлопці. Це не House of Cards! Ви ліпите коників з гівна!
Від Вас уже весь світ вимагає, а не лише рідна країна:
– Не звиздіть!
– Не крадіть!
– Гаруйте!
– або Вступіться!
Те, що в нас немає лідера – зрозумів на Майдані.
Те, що відсутня політична воля на реформи – побачив у владі.
Тепер переконався, що в нас і “нельсонимандели” ніякі. Борець за волю країни, після ув’язнення, стає ще гіршим борцем за волю.
У нас немає політичної кризи! Це просто корупція і брехня. Багатошарова, різновекторна. В якій заплуталися вже всі. І ніхто не хоче назовні.