Російський фінансист пояснив, чому Крим – український

Четвер, 18 лютого 2016
08:49

Політика

Російський фінансист пояснив, чому Крим – український

 
Коментувати
Роздрукувати

Російський фінансист Слава Рабинович пояснив, чому окупований Росією Крим продовжує залишатися українською територією.

Про це він написав у Facebook.

Експерт нагадав про Договір між РФ і Україною про російсько-український державний кордон: “Його ратифікувала Росія. Особисто Володимир Путін підписав Федеральний закон “Про ратифікацію Договору між Україною та Російською Федерацією і Україною про російсько-український державний кордон” 23 квітня 2004 року. Копія до цьго часу висить на сайті Кремля”.

“Важливий кримськотатарський народ. Але не більше і не менше інших етнічних груп, що проживають у Криму. Вони теж точно так само важливі. Важливі Конституція України і Конституція РФ. Ось, що важливо. Ось хто важливий. Турки, Катерина Друга, Хрущов, Горбачов , Єльцин і Путін – не важливі”, – підкреслив Рабинович.

За словами фінансиста, “руські в Криму” не мають “права на самовизначення”.

“Право народів на самовизначення”, відповідно до Статуту ООН, не важливо, у контексті досконалої анексії і триваючої незаконної окупації Криму. Це “право народів на самовизначення” зараз використовується кремлівськими пропагандонами як аргумент, що приписується “народному волевиявленню руських” у Криму. Так ось: “руські у Криму” не мають такого “права”, тому що “руські” вже “самовизначились” і живуть на одній восьмій частині суші Землі, у державі під назвою “Російська Федерація”. Де “етнічні росіяни” (хто б себе не вважав такими) є більшістю. “Етнічні руські” не мають права на “самовизначення” ні в Криму, ні в США, ні в Канаді, ні у Франції, ні в Естонії, ні в Казахстані, ні де-небудь ще, тому що вони вже мають “свою” державу – РФ”, – продовжує фінансист.

“Крим повинен бути де-окупований, анексія повинна бути визнана незаконною, засуджена і закінчена, і Крим повинен бути повернутий Україні”, – написав Рабинович.

За словами експерта, також має вирішитися питання репарацій і позасудового врегулювання позовів.

Источник