“Талончик нада?”, або як подолати корупцію в тролейбусах

Київ, тролейбус номер 5, новенький транспорт, водій правда оголошення зупинок вимкнув. Даю за проїзд і розумію, чому.

– Талончик нада?
– Звісно.
– Звісно? А компостувати будеш?
– Звісно.
– Звісно, бл*дь. На.

В догонку він ще тихенько собі сказав “урод”. Звісно, урод, жоден наступний пасажир “талончик” так не попросив, я сидів поруч із водієм і чекав хоча б одного спільника у цьому нелюдському порушені його фінансового збагачення, але ні, уродом захотів себе відчути тільки один пасажир.

Шкода, що він вимкнув аудіосупровід нашої тепер не дуже позитивної подорожі, мені так в оголошеннях станцій подобається оце: “Шановні пасажири, неоплачений проїзд негативно впливає на фінансовий стан комунального підприємства”.

Пора вже водіям-корупціонерам самим купувати тролейбуси або Київ колись таки дочекається реформ. Систему не складно змінити так, аби той, хто веде себе правомірно, не мав жодного шансу стати єдиним уродом в дрібній корупційній схемі.

UPD: Дороге Комунальне підприємство “Київпастранс”, раджу прочитати на додачу ще й коментарі до цього запису. Скарги і в Київпастранс і на 1551 я написав.

Источник