НЕВІДОМЕ БОЙОВЕ ЗІТКНЕННЯ ПІД СЛОВ`ЯНСЬКОМ

Тема боїв під Слов’янськом доволі добре описана. Однак у ній залишаються білі плями. Особисто для мене з’ясовувати це набагато цікавіше, ніж розглядати, до прикладу, бойові зіткнення під Мар’їнкою у червні 15-го та Білою Кам’янкою в серпні того ж року. На превелике здивування, про те, що хочу написати я, чомусь жодного разу ніхто не згадував.А тут є що згадати. Отже, передісторія. 01.07.14 група розвідвзводу 79 аембр потрапляє в засідку біля Сіверська. В результаті бою двоє бійців отримали важкі поранення, але завдяки медиками вижили. Цього ж дня, якщо мені не зраджує пам’ять, 95 аембр звільнила населений пункт Крива Лука. ЗСУ критично близько підійшли до міст Слов’янськ так Краматорськ.

Т-64Б 17 тбр евакуює трофейний КамАЗ.

У ніч з 01.07.14 на 02.07.14 на територію України заходить бронегрупа бойовиків, котра налічувала один ЗРК “Стріла-10”, БМП-2 з номером “150”, БМП-2 з номером “151” та БМП-2 з номером “152”. Також у колоні був КамАЗ з Зу-23-2 та “Урал” з такою ж установкою. Вдалося відшукати відео з міста Луганська за 1 та 2 липня. Скоріш за все, колона, знята вночі 1 липня, є тою колоною, котра зайшла в ніч з 1 на 2 липня 2014 року. Як бачимо, в каравані були також танки та багато автотехніки.

Загрузка видео…Нічна колона.

На іншому відео вже ранок 2 липня. Зафіксовано згадані мною БМП та ЗРК (відео не хоче кидати, тому кидаю скріншот)

Цього ж дня, 2 липня 2014 року, 1 та 3 аемр 1 аемб 79-ї бригади підійшли до н.п. Сіверськ, а якщо точніше, то під село Свято-Покровське.

Бронегрупа НЗФ, котра зайшла 2 липня.

Члени НЗФ отримали наказ висунутися до Слов’янська. Так, група противника котра налічувала дві БМП-2, КамАЗ з 120-мм мінометом “Сані” та машину “Газель” зі сторони Сіверська вирушили в сторону Свято-Покровського. А звідти, скоріш за все, повинні були висунутися в н.п. Рай-Олександрівку і на Слов’янськ. Я недарма згадав БМП з номерави “150-2”. Можливо, дві БМП з даної колони належали якраз їм і висувалися на підкріплення бойовикам у Слов’янську. А можливо це вже були наявні БМП НЗФ у Слов’янську. Станом на 2 липня в підпорядкуванні товариша полковника було 4 БМП-2, 1 БМД-2, дві 2С9, три БТР-80 (зайшли 20.06.14 разом з іншою бронетехнікою. Караван розділився: частина пішла на Слов’янськ, а частина на Сніжне) та три (за іншими даними – чотири) Т-64БВ. Також 82 та 120 мм міномети. Після того, як трофейна бронетехніка (БМД, БТР-Д, 2С9) вийшли з ладу, оборонцям знадобилася бронетехніка.

Так, 25 червня на територію України заходять БМП-2 з номером “123” та БМП-2 з номером “125”. В колоні також присутній один з перших танків з номером “2”. Чи були в даній колоні ще танки та БМП сказати складно. Але можна з гарантією стверджувати, що були “Урали” (щонайменше один тягнув 120-мм міномет).

В Алчевську в цей день зняли колону противника, котра налічувала (із того, що потрапило в кадр) 5 “Уралів” (один тягнув Зу-23-2), 1 ГАЗ-66 та 1 БТР-80. Потрібно розуміти, що вся техніка не йшла на Слов’янськ. Була Горлівка. Було Сніжне та кордон. Туди також активно йшла жива сила та техніка.

Бронегрупа НЗФ. 25 червня 2014 року. Первомайськ (ще по старому маршруту).

Переходимо до бойового зіткнення. Як я вже згадував, колона вирушила з Сіверська до Свято-Покровського. В даному н.п. КамАЗ та “Газель” потрапили під мінометний вогонь 79-ї бригади. Першою ж міною було знищено “Газель” та членів НЗФ, котрі їхали в ній. Бійці, котрі сиділи в КамАЗі, швидко покинули машину та почали тікати. БМП-2 противника побачили, що сталося з їхнім передовим загоном та вирішили не вступати в бій. Очевидно, що це була велика несподіванка для противника. Внаслідок обстрілу загинуло щонайменше троє бойовиків. Як трофеї дісталися :
– трофейний КамАЗ (досі служить в 1 батальйоні);
– трофейний 120 мм міномет “Сані”;
– два трофейні 82 мм міномети;
– трофейний “Фагот” та 3 трофейні ПЗРК “Ігла”;
– трофейний АГС-17;
– трофейний РПО “Шмель”;
– знищено “Газель”, декілька ПЗРК та “Фаготів”. Міни до мінометів.

Трофейний хабар.

Знищена “Газель”.

Чи стала б ця колона серйозним підсиленням для противника? Особисто на мою думку, так. Принаймі ключовий н.п. Миколаївку не здали б без бою. На моє глибоке переконання, якщо б частини ЗСУ, котрі наступали в тому районі, зустріли б опір, вони б далі не просунулися. І оборона Слов’янська тривала б дещо довше. Навіть при тому, що противник не чинив опору під час бою за цей н.п. (тобто якогось відчутного опору), ЗСУ втратили на мінах “Урал” та БТР-80 з 1 аемр 1 аемб 80 аембр. Доволі легко уявити, що б було, якби алюмінієві коробочки 25 пдбр зустрілися б з 30 мм гарматами БМП та мінометним вогнем. Тому десантники 79-ї бригади зробили доволі великий внесок. Мабуть самі не розуміючи цього. Їм пощастило, що НЗФ не знали про те, що наші вже під Сіверськом. Але на цьому цікаві події 2 липня не закінчуються.

Річ у тім, що 02.07.14 почалася евакуація військових радників з РФ та їхньої охорони. Все-таки було ясно, що це був початок кінця. Чи можна прив’язати захід бронегрупи НЗФ 2 липня (де був, нагадую, ЗРК) з цією подією? Чи завели їх в ніч з 1 на 2 липня для того аби прикрити військових радників? Недарма ж пригнали ЗРК. І ця колона не заходила в Слов’янськ чи Краматорськ. Чи можна прив’язати сюди те, що 2 липня на завдання вилетів український Су-25, котрий пролітав у районі Сіверська? Як я вже писав, в тій колоні могли бути БМП-2 з номерами “150-2”. Чи знало українське командування про те, що росіяни виходять з міста і послали штурмовик на знищення автотехніки? Доволі багато збігів. Вам так не здається?

БМП-2 з номером 150. “Слов’янська бригада”.

Свого часу я доволі активно зайнявся пошуками та дослідженнями тих, хто обороняв Слов’янськ. Результати, звісно, не шокуючі, але все-таки вдалося дещо дізнатися. Отже, в місті Слов’янськ, як писалося вище, було 4 БМП-2. Вдалося дізнатися всі їхні б/н: 122, 123, 125, 128. Танки були з номерами “6”, “7” та “8”. Куди дівся танк, котрий зайшов 25.06 (номер “2”) не знаю. Враховуючи те, що Безлер світився на фоні танка з номером “1”, то, скоріш за все, 2-й та 3-й пішли також до нього. А ще ж був танк з номером “5”, котрий брав участь у штурмі Артемівської бази і дістався ЗСУ як трофей. Тому, можна заявити, що в підпорядкуванні Гіркіна було 4 танки. Дещо про історію техніки “Слов’янської бригади”. Недавно вдалося встановити, що друга БМП-2, котра була знищена 5 липня під час відволікаючої атаки/прориву на 5 БП, мала номер “122”. До цього моменту було лише відомо номер іншої БМП – “128”. Детальніше про цей бій можна написати окрему статтю.

Так, зранку 5 липня практично вся бронетехніка бойовиків була кинута на БП ЗСУ. Зі слів противника, вони очікували, що ЗСУ довго не протримаються та почнуть відступати, а вони відповідно продовжать прорив. Склад бронегрупи був таким (є деякі неточності, але картину бою дає):

Склад бронегрупи НЗФ, котра штурмувала БП “Стела” та група підтримки.

Першим їхав танк з номером “8”, котрий підірвався на мінах. За ним БМП-2 з номером “123”. Бій тривав доволі довго. Дана БМП-2 двічі виходила з бою, вивозячи поранених. З флангу (правда з лівого чи правого – я не знаю) працював танк (“7”), котрий потім дістався як трофей, 2С9 (зробила декілька неточних пострілів) та БТР-80 Хмурого. Чому він кинув два БТР-80 в Краматорську, ще не встановлено, але з трьох вийшов один. Згодом група підтримки приєдналася до основної групи, котра виходила з міста. Що ж стосується долі бронетехніки, котра пішла на штурм. Вся була знищена або потрапила в руки ЗСУ. Лише БМП-2 з номером “125” змогла прорватися. Екіпаж БМП-2 з б/н “123” заблукав біля Слов’янська та покинув свою машину. Декілька днів вони вибиралися з оточення. БМП стала трофейною. Буквально за день-два вийшов з ладу танк з номером “6”, котрий пішов на деталі та був залишений бойовиками на лісопилці. В результаті бою противник втратив близько 10 бійців. Декілька бойовиків потрапили в полон.

“Шостий” під час перегону.

Доволі часто плутають відео, зняте 5 липня, на котрому видно “Стрілу” та ББМ з номерами “150-2” як те, що зняте після виходу з міста. Також до цього припусують колону БМД-2 та БМП-2, котра рухається трасою. Насправді група “Стріли” практично зустрічала відступаючі частини бойовиків, а колона БМД/БМП – караван “Востоку”. В цілому з міст вийшло близько двох тисяч членів НЗФ та їхніх родин. Маючи декілька КамАЗів/”Уралів”, 1 БТР-80, дві 2С9, декілька мінометів. Решта бронетехніки втрачена. Виходили на звичайних цивільних автомобілях. В подальшому БМП-2 з б/н “125” стояла в Степановці, де була і БМП з номером “152”. Але вийшла з ладу і була відправлена в Сніжне на ремонт. Станом на 27 липня в селі Степанівка знаходилося два танки з номерами “37” та “38”. Була і “152” БМП, КамАЗ з Зу-23-2, два 82-мм міномети та 1 120-мм міномет. Все це було втрачено в результаті наступу ЗСУ в кінці липня.

Дмитро Путята, для “Цензор.НЕТ”

Источник