“Не вмінням, так кількістю” – політолог про створення ще одного антикорупційного органу
Суспільство,Політика
Четвер, 02 березня 2017
15:06
“Не вмінням, так кількістю” – політолог про створення ще одного антикорупційного органу
Андрій Миселюк.
Боротьба з корупцією по-українськи – це коли йдеться не про якість, а про кількість.
Про це пише політолог Андрій Миселюк у блозі.
“Ноу-хау наших антикорупціонерів доби після Євромайдану в тому і полягає, що корупцію треба бити не вмінням, а кількістю. Тому, щоб гарантовано виявитися попереду планети всієї в клонуванні антикорупційних “редутів”, наші антикорупціонери готують ґрунт для створення антикорупційного суду. Як сказав днями керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, він підтримує створення антикорупційного суду на цьому етапі в Україні для завершення побудови логічної вертикалі антикорупційних органів”, – зазначає Миселюк.
Наша країна виявилися попереду всього СНД і Східної Європи. У ній найбільше антикорупційних органів – цілих шість. У маленькій Грузії лише один, а у величезній Росії – аж три, нагадує Миселюк про проект “Громадського”, який охоплює Україну, Росію, Білорусь, Молдову, Грузію, Вірменію і Азербайджан.
“Численне вітчизняне антикорупційне воїнство, як видно, своєю численністю відчайдушно лякає українців. Тому вони, тремтячи і озираючись, “на лапу” віддають останнє – середній розмір хабара в Україні становить 1350 євро за середньої зарплати в 144 євро. Тут ми за три роки боротьби з корупцією ні на йоту не відійшли від Росії – там середній хабар становить 3200 євро за середньої зарплати 493 євро. Ну й що – зате ми робимо ракети. Тобто, антикорупційні контори. Думаю, якщо б географія дослідження була ширша, то за кількістю антикорупційних установ ми могли б переплюнути не тільки Росію та Східну Європу, а й багато-багато країн Азії, Африки та Латинської Америки”, – пише політолог.
Насторожує, що на початку роботи САП і НАБУ Холодницький і його колега Ситник навперебій запевняли, що у них цілком достатньо наявних ресурсів, щоб ефективно подолати корупцію, нагадує він: “Сьогодні свою антикорупційну піраміду вони хочуть увінчати спеціалізованим судом. Але де гарантія того, що для успішної боротьби з корупцією такий суд виявиться останнім у цьому “креативному ланцюжку”? Раз уже взялися плодити антикорупційні структури – навіщо зупинятися?”
Те, що боротьба з корупцією в Україні йде неправильним шляхом, регулярно підтверджують дослідження авторитетних організацій. Так, за індексом сприйняття корупції, який щорічно визначає міжнародна організація Transparency International, Росія і Україна посідають 131 місце. Грузія, в якій тільки одна антикорупційна організація, 44 місце.
А в рейтингу найкорумпованих країн у Європі та Центральній Азії, створеному у листопаді торік цією міжнародною організацією із боротьби з корупцією Україна посіла далеко не почесне перше місце.
Та у середині країни, прямо пропорційно зростанню кількості антикорупційних полків зменшується ентузіазм “маленьких українців” з приводу успіхів їх роботи. Так, понад 70 процентів українців переконані, що рівень корупції у країні не знизився, а 86 процентів негативно оцінили спроби нинішньої української влади викорінити корупцію. Майже 55 процентів українців впевнені, що антикорупційна реформа провалилася.
“Найбільше українці розчарувалися в ефективності роботи флагмана антикорупційної ескадри – НАБУ, на яке покладали великі очікування. За даними недавнього соцопитування, менш як відсоток українців вважають успішною роботу бюро. Майже 55 процентів респондентів впевнені, що антикорупційна реформа провалилася. Але хіба це привід зупинятися у створенні чергових антикорупційних структур? Це ж такий веселий атракціон – щоразу з новими іграми-обіцянками, новими бюджетами”, – підсумовує Миселюк.
Похожие записи
Об авторе
