Де львів’яни купували книги

Понеділок, 15 лютого 2016
13:30

Історія

Де львів’яни купували книги

 
Коментувати
Роздрукувати

Важко з’ясувати, з якого часу у Львові велася книготоргівля, перші згадки про неї з’являються в середині XV ст., вони свідчать про те, що книжкова справа у Львові вже тоді існувала, а отже, зародилася ще раніше. Про це повідомляє видання “Фотографії старого Лева”.

Часто в книгарнях продавали й інші товари: від наперстків та рукавичок до ліків та ниток для вишивання. Часто бібліофільство ставало сімейною справою, виникали книгарні, що мали династичну історію. Звісно, найвигіднішим місцем для відкриття книжкової крамниці був центр міста, тож особливо багато книгарень у свій час було на площі Ринок.

1. Книгарня Самуеля Кушевича

У 1646-1666 рр. у Львові працювала книгарня Самуеля Кушевича– міського радника, правника, історика, протягом певного часу – бургоміста. Розташовувалася вона на площі Ринок, 27, власне тут було і помешкання самого Кушевича. Він працював на підставі 20-річного торгівельного привілею, який був виданий королем Владиславом IV, а його головним постачальником книг був гданський друкар і видавець Єжи Ферстер.

2. Книгарня Гебановського

Площа Ринок 10, 23, кам’яниця Сточкевичів на вул. Вірменській у різні роки була адресою книгарні вихідця з краківської родини книгарів Ігнаци Антоні Гебановського, який теж користувався королівським привілеєм на купівлю і продаж книг. На початку XVIII ст. книгарня Гербановського займала одне з найвагоміших місць у книжковій справі Львова.

3. Книгарня Карла Пфаффа

З відкриттям університету з’явилася необхідність у спеціалізованій науковій літературі. І з 1785 року у Львові починає працювати університетським книгарем Карл Пфафф. Він займався комплектуванням асортименту відповідної літератури та видавав щорічний каталог.

4. Книгарня Міліковського

Ще одна книгарня на площі Ринок належала учневі Карла Птаффа Яну Міліковському. У 1822 році він у компанії Ігнацієм Куном відкрив книжкову крамницю на площі Ринок 34. Після смерті компаньйона вона мала назву “Національна та Загранична Книгарня, Музична та Розумова Торгівля Яна Міліковського у Львові, Станіславові і Тарнові”.

5. Книгарня Піллера

Ще одним відомим книгарем Львова був Антон Піллер – представник друкарської династії з Відня. Він мав друкарню та книгарню на розі сучасної Ставропігійської та Івана Федорова. Цікаво, що Піллер є першим видавцем львівської газети “Gazette de Leopol”, що друкувалася французькою. Після смерті друкаря книжкова справа Піллерів переходить до молодшого брата, який мав друкарню на Личаківській 3. Згодом сімейною справою починають займатися його сини, Петер отримує друкарню, а Франц – книжкову крамницю.

6. Книгарня Калленбаха

Варто згадати і про Генриха Калленбаха(1821-1895) серед книгарів Львова ХІХ століття, який мав невеличку книгарню на розі сучасних вулиць Шевської і Театральної. Там можна було знайти не тільки книги, а й ноти, розмаїті мистецькі твори. В книгарні виставлялись на продаж картини львівських художників, у тому числі Мартіна Яблонського – сина книгаря Бартоломея Яблонського, Івана Петра Лучинського, Людвіка Буквічки, Корнеля Шлегеля, Яна Машковського та інших.

7. Фірма “Губринович та Шмідт”

Владислав Губринович після ув’язнення за участь у повстанській діяльності звільняється і починає власну книжкову справу із компаньйоном Владиславом Шмідтом. Вони викупили приміщення книгарні Калленбаха за адресою Театральна 10 і відкрили власну фірму “Губринович та Шмідт”. Тут можна було оформити передплату на періодику та завдяки цьому отримати знижку на літературу.

8. Книгарня НТШ

У 1873 у Львові починає діяти наукове товариство ім.. Т.Г. Шевченка. Важливою складовою його діяльності була також і видавнича діяльність. За адресою Галицька 15 розташовувалася друкарня Товариства, а з 1908 року для книгарні НТШ стала домом площа Ринок 10 – палац Любомирських, який було зведено у XVIII ст. за проектами архітекторів Б. Меретина і Я. Де Вітта. до того ж з 1895 тут проводило свою діяльність товариство “Просвіта” і з 1932 тут працювала і їхня книгарня.

Источник