Чому радянським солдатам не дозволяли одружуватися

Понеділок, 15 лютого 2016
11:30

Історія

Чому радянським солдатам не дозволяли одружуватися

 
Коментувати
Роздрукувати

Під час Другої світової війни у солдат ворожої армії закохувалися як радянські, так і німецькі жінки. Мотиви їх мало відрізнялися – щире почуття, потяг до невідомого та нового, можливість отримати дефіцитні харчі та певний соціальний статус, який вивищував над співвітчизниками. Втім, певні відмінності у ставленні до таких романів були у проводів двох тоталітарних режимів. Якщо німецькі офіцери за певних обставин могли отримати дозвіл на одруження зі слов’янкою (а щодо представниць германських народностей перепон взагалі не було), то радянським шлюби з німкенями були категорично заборонені. Про повідомляє видання “Збруч”.

Коли Червона армія у 1944-1945 роках “визволяла” країни Європи від нацистів (а заодно “прищеплювала” тут комуністичні порядки), радянському керівництву довелося зіштовхнутися з проблемою романтичних стосунків червоноармійців із європейками. Уже на початку 1945 року офіцери почали прохати дозволів на одруження з іноземками. Кремль швидко висловив свою позицію з цього питання – такі шлюби радянське законодавство визнавало незаконними.

Військовиків, які порушували ці постанови, могли піддати військовому трибуналу, офіцерським судам честі, понизити у званні, запроторити до в’язниці та виключити з лав ВКП(б). Зазвичай такими особами займалися працівники СМЕРШу, адже вважалося, що дружини-іноземки насправді є шпигунками, які за наказом ворожих спецслужб вербували своїх радянських чоловіків. У такий спосіб радянська система намагалася запобігти зближенню “капіталістичного” та “соціалістичного” світів, що у подальшому могло зашкодити будівництву комуністичного раю.

Незгодні з забороною на шлюби з німкенями не раз намагалися втекти до американської, англійської чи французької зони окупації, а звідти виїхати на постійне місце проживання до США, Західної Європи чи “загубитись” у Західній Німеччині. Співробітники НКВД зазначали, що у військах, дислокованих в Австрії, влітку 1945 року почастішали випадки дезертирства солдатів Червоної армії зі свої підрозділів через самовільні одруження з австрійками та прагнення залишитися проживати з ними в Австрії. Інколи їх знаходили, повертали та ув’язнювали або розстрілювали.

Був у закоханих ще один вихід – змиритися з неможливістю офіційного одруження та жити разом неофіційно, не афішуючи своїх стосунків. Більшість так і робили, тим більше, що радянське керівництво воліло не звертати уваги на такі виверти військових, поки це не заважало службі або поки вони не піднімали питання про одруження.

Абсолютна більшість “міжнародних” пар під тиском радянської влади розпалися. Багатьом німкеням не давали забути романтичні стосунки з радянськими офіцерами народжені від них діти, що їх доводилося ростити самій або приховувати від німецьких чоловіків правду про справжних батьків.

Источник