Викладачі Дипломатичної академії України отримують на місяць 1700 грн. ФОТОФАКТ

Ніколи не думав, що писатиму пост про зарплату. Але смс щодо моєї місячної зарплати як викладача поважного державного вузу на чверть ставки дійсно красномовна – 426 гривен. Ну добре, що для мене це скорше громадянський обов’язок, доброчинність, бажання поділитися досвідом з майбутніми дипломатами, аніж заробіток.

А якщо би це було основне місце роботи?

От що може навчити викладач Дипломатичної академії, у якого повна ставка складатиме 1700 гривень????

Це ж має бути людина з однією, а бажано – з двома мовами, з глибокими знаннями міжнародних відносин, дипломатичним досвідом…

Ну хто ще, окрім ненормальних ідеалістів, буде тратити свій час за такі гроші?

Але це ж не ПТУ, а ціла Дипломатична академія…

Поцікавився у колег з МЗС – яка їм прийшла зарплата? 3, 4, 5 тисяч гривен для не просто людей з мовами і досвідом – а для тих, на кому відповідальність за країну… Це не зарплата, це просто зневага до них. І до країни, яку вони представляють.

Хоча чому дивуватися?

Вибудовувану десятиліттями зовнішньополітичну службу стараннями нинішнього керівництва остаточно знищено.

Систему ротації в МЗС зруйновано – знову запанувало кумівство; економічний напрям “за непотрібністю” з точки зору попереднього і нинішнього міністрів – скасовано. Дипломати після повернення з-за кордону роками чекають місця у Центральному апараті. А про відрядження у нормальну країну можуть лише мріяти.

Про реформу дипслужби взагалі немає з ким розмовляти – хіба що лише у контексті використання Твітеру.

Ініціативність відсутня – все управляється за принципом “Паша-три минуты”. Куди рухаємось, що робимо – знає лише один міністр… Але цей секрет він міцно тримає за зубами і ні з ким не ділиться. Тож усі інші сидять і чекають коли їм скажуть що робити.

Жодної системної ідеї щодо врегулювання конфлікту з Росією, повернення Криму…

Зовнішня торгівля впала на більш ніж третину, у тому числі і з ЄС.

Навіть найлегше завдання – безвізовий режим з ЄС – і то ніяк не можуть завершити.

Але проводимо безкінечні культурологічні акції і створюємо нові – важко сказати для чого – посади кураторів культурної дипломатії.

Освоювати кошти у культурній дипломатії значно простіше, аніж подбати про зарплату власних співробітників чи займатися підтримкою українських експортерів.

Тому такі і зарплати…

Источник