Чому в Трампа нагадали, що Крим – український
|
Щодо останньої заяви прес-секретаря Трампа стосовно Криму.
Думаю, її призначення – внутрішнє.
Не випадково, що заява відбулася якраз після відставки радника Трампа Фліна. Останньому якраз ставили за вину те, що він вів перемовини з російським послом щодо скасування санкцій іще до вступу на посаду.
Читайте також: Питання “великої угоди” між РФ і США знято назавжди
Це скандал і досить ганебний. За всіма правилами інформаційної роботи, треба було негайно переключити увагу на щось і погасити ситуацію.
Відповідно, в адміністрації Трампа поспішили зробити таку заяву, яка дезавуює ідею про президентову проросійськість. І тут найкращий спосіб зробити це – сказати, що Крим – український.
Проте й після цієї заяви так само було висловлено сподівання на “співпрацю Кремля і Білого дому”.
Характерно, що сам Трамп особисто поки що нічого проти Росії не казав, тримаючи паузу.
Не забуваймо, що зараз у Конгресі знову говорять про схвалення Акту на підтримку України, який вже було ухвалено минулого року, і який “завис” на рівні комітету Сенату й так і не набув чинності. Зараз, в умовах нинішньої ситуації, схвалення Акту було ймовірним. Більше того – ймовірним було і подолання гіпотетичного вето Трампа. А це б суттєво похитнуло позиції нового президента, та й позбавило би його шансу на маневр у майбутньому.
Тому команда Трампа зіграла на випередження.
Тепер Акт на підтримку України може знову “зависнути”.
Читайте також: Карти бито: Путін банкрут
Яке це все має практичне значення:
– велика угода Росії та США зараз є неможливою; вочевидь, у цьому “допомогли” кавелерійські наскоки Трампа, чиє оточення занадто поспішило, прикладом чого є доля Фліна;
– ця заява – стосується позиціонування Трампа всередині США, як “правильного американця”, а не “агента Путіна”; це не значить, що Україна і справді хвилює Трампа;
– необачними кроками Трамп допоміг в оформленні в політичних колах США досить потужного лобі, яке є певною мірою проукраїнським, і яке не вийде ігнорувати.
Далекосяжні висновки робити зарано. Співпраця зі Кремлем все одно не відкидається. Просто вона може бути значно менш публічною та офіційною.
Очевидно, ми лише спостерігаємо початок процесу.