Люди бідно живуть. Багаті лише ті, хто наближений до президента
Середа, 01 лютого 2017
18:55
Спецтема: Навколосвітня подорож Леоніда Єзерського
Люди бідно живуть. Багаті лише ті, хто наближений до президента
До Варденіса в Гехаркунікській області по засніженим перевалам добираюсь “Ладою”. Далі – до містечка Севан. Його місцеві називають Сибіром. Бо найхолодніше місце у Вірменії. Взимку там до мінус 30-40 буває. Дорогою проїжджаємо повз однойменне озеро на висоті 1900 м. Площа – 1240 кв. км. Середня глибина – 26,8 м, максимальна – 80.
Автор: Леонід Єзерський
До вечора дістаюся до села Гетаовіт у Тавушській області. Стою біля магазину перепочити. Довкола з’являються п’ять місцевих хлопців. Скидаються грошима на ночівлю в готелі. Виходить 3000 драм (місцева валюта, це близько 6,5 долара – gazeta.ua). Треба 5000. Я дякую їм, але відмовляюсь. Хлопець, який ініціював збір грошей, ображається і йде. Інший біжить до знайомого. Ті погоджуються взяти на ніч.
Чоловік 50-річний Шаміль і його дружина Маргарита, 57 років. Будиночок аварійний, одна кімната. Знаходиться біля кладовища. Жінка – 29 років жила в Баку. Метро бачила, як каже. Тепер доля так склалась, що мусить в селі. Але хоче продати дім і поїхати в Підмосков’я, де мешкає сестра.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Свого сина віддав у найгарячішу точку – щоб мужиком став
– Це мій другий чоловік. Перший був з Карабаху. Пішла від нього, бо свекор бив дітей моїх. Я йому ноги мила. Свекруха не дозволяла самій борщ наливати, тільки з її рук. Я була там як заручниця. Не витримала, – розповідає російською. Шаміль спілкується лише вірменською. – Син мене простив, а донька – досі ні. Каже, я її покинула. Ми тут – найбідніші люди в селі. Шаміль колись був найсильнішим чоловіком тут, важко працював у лісі. Від такої роботи нирка опустилась, інсульт був. Тепер на групі, пенсію отримує. Мені, немісцевій, роботу важко знайти. Своїх тільки беруть. То я стрижу на дому, шию.
Вранці добираюся до села Єнокаван. В 4 км звідти знаходиться екстрим парк. Катаюся на тросах над ущелиною. До 270 м довжина спуску, висота – до 200.
Автор: Леонід Єзерський
До вірмено-грузинського кордону їду “Ладою”. Дорогою зустрічаються камери, які фіксують правопорушення.
– Це у нас наближений до президента бізнес такий має. 10 відсотків від штрафів йдуть в міліцію, решта – йому, – каже російською водій Давид. – Складно в нас з роботою. Люди бідно живуть. Багаті лише ті, хто наближений до президента. Свободи слова немає. Вголос про проблеми не дадуть говорити.
Сохранить
Сохранить
Сохранить
Похожие записи
Об авторе
