“Не вірив я в життя по смерті” – в Києві перепоховали Олександра Олеся
Неділя, 29 січня 2017
18:46
“Не вірив я в життя по смерті” – в Києві перепоховали Олександра Олеся18
Фото: gazeta.ua
“Не ходіть по ковру. Або ступайте в вбік чи виходьте”, – священник у жовтій рясі та з кадилом у руках зганяє з килима людей в Володимирському соборі в центрі Києва. За кілька хвилин перед тим в храм внесли дві труни з останками письменника Олександра Олеся(справжнє прізвище Кандиба – Gazeta.ua) та його дружини Віри.
Прах поета з Праги привезли 27 січня. На Ольшанському кладовищі він покоївся 73 роки. 4 січня могилу розкопали. На його місці поховали громадянина Чехії Володимира Михайлишина. Він оплачував ренту за могилу останні кілька десятків років. Прах поета перемістили до депозитарію. Уряд домовився повернути прах в Україну.
Панахида починається на 15 хвилин швидше ніж запланували. Доріжкою заходить президент Петро Порошенко з дружиною. За ним двоє охоронців.
У церкві більше тисячі людей. Серед них представники “Народного фронту”: віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко, міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, народний депутат Віктор Єленський.
Ще десь сотня чекають на вулиці. Президентська охорона оточила храм, але нікому не заважають.
”Ви все перевірили? Вчора тут масова бійка була. Десь 25 людей побились”, – переговорюються охоронці Порошенка. Одинока жінка розмахує Червоно-чорним прапором.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Масова бійка у Володимирському соборі: є постраждалі
Службу править патріарх Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Вся служба займає півгодини.
“У своїх творах великий поет не раз різними художніми засобами доносив, що саме внутрішні чвари та розбрат, невміння об’єднатися заради великої мети, не раз призводили в історії України до трагічних наслідків”, – каже Петро Порошенко.
Олександр Кандиба народився у місті Білопілля, Сумської області 5 грудня 1878 року. Написав півсотні збірок віршів та поем. У 1919 році через наступ більшовиків на Україну виїхав в еміграцію. Оселився в Празі. У 1944 році довідався, що його син Олег Ольжич(один з лідерів підпілля ОУН – Gazeta.ua) загинув в німецькому концентраційному таборі Заксенхаузен. За сорок днів помирає у віці 65 років. Поруч з ним була похоронена дружина Віра.
Могилу для письменника викопали одразу ліворуч від центрального входу на Лукянівське кладовище. Є першою на великій ділянці. На неї у влади плани перезахоронювати видатних українців, які повертають з-закордону.
“Я б хотів звернутись до Уряду Чехії. Не потрібно допускати таких промахів надалі. Свого часу Олесь був послом Української народної республіки у Чехословаччині. Тому прошу у них аби вони більше не допускали такого, що українців викидають з їх могил”, – каже поет Дмитро Павличко.
На труні з прахом поета написано вірш:
“Не вірив я в життя по смерті,
Тепер я вірю в диво з див.
Було для мене страшно вмерти,
Умер і нагло знов ожив”
Люди тісно обступають місце поховання. Половина з них стоїть по кісточки у снігу. Поперемінно грає військовий роокестр та співає хор “Гомін”. Церемонію веде міністр культури Євген Нищук.
“Сьогодні ми вшановуємо героїв Крут, і Олесь – один з тих, хто оспівував це своєю поезією. І сьогодні його останки разом з дружиною знайшли притулок тут, в Україні. Цей прецедент з Олександром Олесем показав, що більш ретельно треба брати на контроль у державі перепоховання. За статистикою інституту національної пам’яті, понад 250 тис. українців поховані за межами нашої країни”, – каже Нищук.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від Крут починається тип новітнього українця, – ад’ютант командувача Дієвою армією УНР
Далі виступає правнучка поета.
“Але ми прощаємось не тільки з Олександром і його дружиною Вірою. Але також тут буде мого батька Олега Ольжича. Нажаль його тіло досі не знайшли і напевно не знайдемо. Але ми будемо пам’ятати, що саме тут, поруч з батьком, він знайшов спочинок”, – розповідає Ольга Ольжич. Вона приїхала з Канади.
Мер міста Білопілля Юрій Зарко привіз капсулу з землею рідного Олесю міста. Кладе її до могили.
Коли хор читає отче наш – кількадесят людей задирають голови в гору. Здається ніби над головою розвіялись хмари.
“Дивись, і правда він радий, що повернувся в Україну”, – каже дипломат Данило Лубківський товаришу поруч.
Хоронять поета під залпи рушниць Почесної варти та гімн України. Охочі кидають по грудці землі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найбільше відомих українських емігрантів поховано у Франції
Лук’янівське кладовище одне з найстаріших. Розташований біля Бабиного Яру за адресою вулиця Дорогожицька, 7. З 1994 року є Державним історико-меморіальним заповідником. Тут поховані письменники, академіки, учасники російсько-турецької, український визвольних змагань та Першої й Другої світової війни.
Похожие записи
Об авторе
