Дедпул: “Ми зганяємо на початок, коли я ще не одягав свою сраку в спандекс”

Четвер, 11 лютого 2016
16:48

Культура

Кіно

Дедпул: “Ми зганяємо на початок, коли я ще не одягав свою сраку в спандекс”11

 
Коментувати
Роздрукувати

В кінотеатрі “Оскар” пройшла прем’єра фільму режисера Тіма Міллера “Дедпул”. Дедпул – це антигерой всесвіту Marvеll, який погодився на мутацію, дізнавшись, що хворий на рак. Після експериментів над організмом його клітини виявили здатність до регенерації, іншими словами, він став безсмертним. Відомий своїми “чорними жартами” та самоіронією. За коміксами герой страждає на шизофренію та часто розмовляє сам з собою, але режисер фільму вирішив інакше — Дедпул у стрічці часто балакає з глядачем.

— Це нетипова супергеройська історія й зараз ми зганяємо на початок, коли я ще не одягав свою сраку в спандекс,– промовляє Дедпул до глядача, тримаючи на двох мечах мертвого ворога.

Головну роль виконав Раян Рейнольдс, який в своєму арсеналі має вже 5 ролей, знятих за мотивами коміксів: Ганнібал в “Блейді 3: Трійця”, Уейд Уілсон (Дедпула) в “Людях Ікс: Початок. Россомаха”, Хел Джордан в “Зеленому ліхтарі” та Нік Уокер в “Примарному патрулі”. Раян Рейнольдс сказав, що Дедпул 2016-го стане останнім героєм коміксів, якого він зіграє, але від продовження стрічки, якщо таке буде, не відмовиться.

— Допінде! – говорить своє ім’я водій таксі, тиснучи руку герою Рейнольдса.
— Пол Дед, – каже Дедпул, застрибуючи на переднє сидіння.
— А чому ви в цьому червоному костюмі?
— Бо я грьобаний Дід Мороз і їду до нечемного хлопчика, – відповідає Дедпул.

Це перша сцена фільму. Далі дія відбувається не в хронологічній послідовності, а герой, ніби розповідає історію, роблячи для глядача флешбеки в його минуле. Все починається з моменту, коли Дедпул був ще Вейдом Уілсоном. Дізнавшись, що в нього рак, він приймає рішення піти від своєї дівчини Ванесси (Морена Баккарін), щоб не завдавати їй болю через свою хворобу. Коли з’являється можливість вилікуватись від раку, герой твердо вирішує використати цей шанс. Таким чином, він опиняється в сірій похмурій лабораторії з ненормальним “лікарем” Френсісом за прізвиськом Аякс. Йому видалили нервові кінцівки, тому він нічого не відчуває. Аякс катує Френсіса, аби запустити процес мутації. В результаті, Вейд Уілсон отримує здібність регенерувати, але його обличчя та тіло щільно вкриті пухирями. Новий герой не наважується в такому вигляді повернутись до своєї дівчини, тому в нього визріває план помсти — знайти Аякса й примусити його виправити наслідки експерименту.

Не дивлячись на те, що в Дедпула пошматоване обличчя, він голосно лається й трощить всіх направо й наліво, а його дівчина працює хвойдою – це історія про кохання. До речі, про це глядачу скаже й сам герой.

Чому Дедпул — це хороше кіно?

По-перше, у фільмі вдало використаний прийом діалогу Дедпула з глядачем, завдяки якому не покидає відчуття присутності у всьому, що відбувається на екрані. Хто знає, чи сподобався би нам Дедпул-шизофренік, що розмовляє сам з собою. По-друге, кожна репліка — це не беззмістовна пафосна фраза, а вдалий, місцями досить брудний, жарт. Недарма Вікіпедія нам говорить, що “Дедпул (Уейд Вінстон Вілсон) — антигерой, а іноді й суперлиходій коміксів компанії Marvel…”, тому це дійсно історія про поганця з відмінним почуттям гумору, який трощить всіх на своєму шляху, але все, що він робить – заради кохання. По-третє, окрім саркастичного центрального образу, є купа відсилань до інших супергероїів, до акторів, які їх грають. Фільм дуже інтертекстуальний — дивлячись його, ніби гуляєш картою Marvel або сайтом IMDb.

— Тільки не робіть мені костюм зеленим або анімованим! – викрикує Дедпул, розповідаючи історію свого становлення. Це посилання на попередню роль Раяна Рейнольдса в стрічці “Зелений ліхтар”, де його герой був зеленого кольору й мав костюм, повністю зроблений з допомогою спецефектів.

— А ви думаєте, що Раяна Рейнольдса запрошують на ролі супергероїв через його акторські здібності?– іронічно промовляє Дедпул, розмірковуючи про акторів. Зухвало, як для поганця, якого і грає Раян Рейнольдс. Поганець в квадраті.

Через те, що дія відбувається у всесвіті Marvel, у стрічці з’являються герої “Людей Ікс” – Тхір або Петро Миколайович Распутін та Надзвукова боєголовка. Перший — це російський супергерой, який може покривати своє тіло металевим сплавом, стаючи суперсильним. В українському перекладі особливо приємно слухати повільного мрійливого велетня, який говорить на суржику з сильним російським акцентом. За сюжетом Надзвукова боєголовка – це стажерка Распутіна, що має вогняну силу. Її роль в стрічці не дуже зрозуміла, ніби один Тхір не впорався би з переманюванням Дедпула до лави Людей Ікс. Надзвукова боєголовка або Еллі Фімістер вривається в сюжет лише в фінальній сцені, але до цього ходить понура й мовчазна поряд з Распутіним, ніби справжня стажерка.

Якщо мені не зрозуміло, яку роль грає мале чорняве короткострижене супердівча, то сам Дедпул в одному з кадрів дорікає продюсерам та режисерам, що в них не вистачило грошей на третього героя команди Людей-Х – кадр був би кращим.

108 хвилин фільму пролітають за лічені секунди. Гарний гумор, незліченні алюзії роблять фільм досить стильним, як для цього жанру. Недарма говорять, що самоіронія – це прекрасний інструмент для того, аби стати кращими.

Дедпул займає 182 місце в рейтингу журналу Wizard “200 найкращих персонажів коміксів всіх часів та народів”, 45-те місце в списку журналу Empire “50 кращих персонажів коміксів” та 31 сходинку в рейтингу “100 найкращих коміксів всіх часів” за версією IGN. Фільм виходить в український прокат 11 лютого 2016 року.

Источник