Кубань, Ставрополля, більша частина Вороніжчини — це все було українськомовне

Четвер, 19 січня 2017
11:22

Історія мови

Кубань, Ставрополля, більша частина Вороніжчини — це все було українськомовне

1
Коментувати
Роздрукувати

Перша карта поширення української мови була створена 871 року. Її пізніше “батько всіх народів” Сталін перекроїв по-своєму. Бо значна частина українськомовної території, яка існувала на той час, – вся Кубань, все Ставрополля, більша частина Вороніжчини — це все українськомовне населення.

Про це заявив директор Інституту української Національної академії наук України, доктора філологічних наук, професор Павло Гриценко, виступаючи в Конституційному суді. Він розглядає депутатське подання щодо конституційності скандального мовного “закону Ківалова-Колесніченка”.

“На цій карті, якщо було менше 60% україномовного населення, то спеціально позначали. Усе точно було передано. Берестейщина, Брестська область, частина Польщі аж під Люблін, Східна Словаччина, Південна Гуцульщина і Південна Буковина – це все україномовні землі”. – наголосив Павло Гриценко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Мова, вирощена в горщику для квітів, не проросте на піску”

“На цих територіях віддавна церкви були, так звана Митрополія Київська. Більше того, в Румунію українці принесли книгодрукування. А найдавніші пам’ятки української мови – це пам’ятки, які були написані у Сучаві, тепер це Румунія, кінець XIII – XIV століття, староукраїнською мовою”. – продовжує професор Павло Гриценко.

“Міф про російський Донбас, коли ще 200 кілометрів на схід була Україна і Азовське море було внутрішньоукраїнським, – це результат реалізації вимішування народів. Український хлопець ніколи не служив Україні, його треба було відправити десь, щоб він забув українську мову. Сюди присилали інших. Це доктрина вимішування. Тому говорити, що росіяни є одним із корінних народів тут, в Україні, – неправильно”, – пояснив науковець.

Закон “Про засади державної мовної політики”Верховна Рада прийняла 5 червня 2012 року в першому читанні 234 голосами. Він істотно розширює використання регіональних мов, містить неоднозначне визначення терміну “рідна мова”, трактуючи його так: “рідна мова – перша мова, якою особа оволоділа в ранньому дитинстві”.

Визначення терміну “рідна мова” в законі є неточним і некоректним, бо з нього випливає, що рідною мовою може бути чужа мова, якщо за певних обставин людина оволоділа нею першою – такий висновок Головного науково-експертного управління ВРУ.

Подання про скасування закону Ківалова-Колесніченка надійшло до КС у липні 2014 року. Його не розглядали два роки через небажання посилювати напругу в суспільстві. До справи взялися в листопаді 2016-го.

_

Источник