ДЕПУТАТ ВІД РАДИКАЛЬНОЇ ПАРТІЇ ЮРІЙ ЧИЖМАРЬ: “МЕТА ПОРОШЕНКА – УЗУРПУВАТИ ВЛАДУ”

Навіщо народний депутат із Радикальної партії Юрій Чижмарь брав участь у конкурсі на посаду губернатора Одеської області? Чому його викликали до Генеральної прокуратури? Чи буде фракція Олега Ляшка співпрацювати із "Батьківщиною"? Відповіді на ці питання читайте в інтерв’ю "Цензор.НЕТ".Цікаві стосунки останнім часом складаються у Радикальної партії із керівництвом Генпрокуратури. Попередника Луценка Віктора Шокіна “радикали” і пікетували, і блокували, і у відставку відправляли. Нинішнього генпрокурора теж не жалують – за його призначення не голосували, тепер постійно критикують. А лідер фракції Олег Ляшко неодноразово вступав із Луценком у публічні словесні перепалки. Деколи із особистими образами. В інтерв’ю “Цензор.НЕТ” нардеп із РПЛ Юрій Чижмарь теж не приховував своєї думки про те, що Юрій Віталійович не на своєму місці. Він нині спостерігає за роботою Генпрокуратури не тільки зовні, а й частково зсередини – перед нашою зустріччю Юрій Васильович понад дві години провів там на допиті.

“СЕРЕД ДЕПУТАТІВ БПП ШИРЯТЬСЯ ДУМКИ, ЩО ЛУЦЕНКО – МОЖЛИВИЙ НАСТУПНИЙ КАНДИДАТ НА ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРАХ”

– У якій справі вас викликали до Генпрокуратури?

– У справі організації злочинного угруповання Януковичем та його оточенням (посміхається. – О.М.). Жодного злочину не довели. Усіх підозрюваних і реальних свідків відпустили за кордон, а тепер займаються розслідуванням факту організації злочинного угруповання.

– Я так розумію, що ви проходите у справі як свідок.

– Так. Я б не сказав, що я є цінним свідком. Я був головою обладміністрації при Ющенку. А за часів Януковича працював лише два місяці до призначення нового голови – довго не могли знайти кадра на таку “хлібну” область. Весь цей час я просто сидів у кабінеті, закривав планові завдання, адже ніяких доручень не надходило. Я зачепив питання злочинних доручень прокуратурі з боку одного з моїх наступників на посаді щодо переслідування голів РДА за відмову носити щомісячну данину, але слідчий пояснив, що це слідство не цікавить. Про що тоді можна говорити далі?!

– Але вас допитували дві з половиною години. Про що конкретно ви говорили?

– Нічого конкретного. Чи не відомі мені факти скоєння злочинів Януковичем і його оточенням, а також чи не чув я про це від когось. Вони точно пресу не читають. Розсмішило питання про “смотрящих ” – ледь стримався, щоб не спитати хто це такі з правової точки зору, і чи мається на увазі пасивно або активно “смотрящі”?

– Ви знаєте, хто ще фігурує у цій справі?

– Не можу сказати. Я навіть предмету розмови не зрозумів. З таким підходом прокуратура скоро зробить співучасниками усіх громадян України, які голосували за Януковича у 2010 році (всміхається. – О.М.). Думав, що будуть питання щодо хабарів у Верховній Раді…

– Ви маєте на увазі справу по заяві вашого лідера щодо спроби Сергія Клюєва підкупити фракцію?

– Так. Влітку викликали всю фракцію. Я тоді на допит принципово не пішов.

– Чому?

– Вважаю цю справу елементом політичного шоу. Спочатку Клюєва відпустили за кордон, а потім порушують справу про дачу хабара. По-друге, по офшора х Президента Ляшко заявляв з трибуни багато разів – справу не відкрили і нікого не допитали, а тут – готові слухати усіх депутатів фракції. На цьому почали піаритися…

– Але ж і Олег Валерійович з цього робив піар!

– Особисто я не роблю на цьому піар. Тому просто не пішов на допит.

– А що зараз з цією справою? Її закрили? Розслідують? Нічого не роблять?

– Ця справа не має перспективи в умовах, коли Клюєв знаходиться не в Україні. Тому у ній нереально встановити істину.

– Як вам в цілому робота Генпрокуратури? Що змінилося після приходу Луценка?

– Для Луценка ця посада є спробою отримати публічний піар борця з корупцією. Але, як “недипломований ” правознавець, він не розібрався в тонкощах меж повноважень ГПУ та розмежуванні повноважень Генпрокуратури та інших антикорупційних органів. Це дуже відчувається в його роботі.

– Це тому були конфлікти з НАБУ?

– Саме так. З іншого боку, Луценкові не давала спокою слава фейсбушного міністра Авакова. Тому перш, ніж підписати документ, часто про це оголошувалося у Фейсбуці. Для мене це питання професійності. Я не голосував за призначення Луценка, бо вважаю людину, готову на зміну закону під себе особисто, вже не в ладах із них.

Об’єктивно – ми розбалансували всю правоохоронну систему. Усі відчули, що так звані реформи (крім окремих аспектів реформ ування патрульної служби ) не дали жодного результату. Злочинність зростає, а розкриття кримінальнх справ та професіоналізм правоохоронців падають…

– А в Нацполіції зростання злочинності пояснюють, зокрема, погіршенням економічної ситуації та війною.

– Це чинники зростання злочинності. Але абсолютні, не відсоткові, цифри розкриття злочинів падають.

– Чому так?

– По-перше, за два роки звільнено багато досвідчених слідчих, яких оцінили не за рівнем роботи, а за ярликами про колишніх “ментів “.

По-друге, фінансова мотивація падає на фоні непомірно високих у порівнянні з поліцією зарплат слідчих НАБУ.

По-третє, в процесі необдуманих конкурсів впав професіоналізм серед поліцейських. Навіть протокол потрібно написати бездоганно, щоб у судах не було оскаржень. Якщо хтось думає, що хірургом чи поліцейським можна стати за три місяці, то помиляється.

По-четверте, керівники правоохоронних органів повинні перестати займатися самопіаром. Не секрет, що серед депутатів БПП ширяться думки, що Луценко – можливий наступний кандидат на президентських виборах, і повинен провести пару гучних і резонансних справ з метою підвищення рейтингу. Але ми бачили його професіоналізм, зокрема на засіданнях комітету по справі Новинського.

– Наприклад?

– Я не заперечую, що Новинський має глибокого коріння в Росії та відношення до антиукранської діяльності московської церкви. Але у цій справі замість грунтовних, професійно зібраних доказів, ГПУ показала себе ручним знаряддям помсти Порошенка. І Луценко відкрито про це натякав Новинському, повторюючи кілька разів слова із відомої сварки Порошенка і Новинського про “суку православну “. Це говорить про те, що нічого не змінилося – якою була ГПУ за Пшонки, такою й лишилася.

– Але після Пшонки до Луценка ми мали трьох керівників Генпрокуратури.

– Ті просто крали, а цей піариться.

– Луценко на посаді – дев’ять місяців. Уже мають бути якісь результати? Чи замало часу пройшло?

– Зараз для Луценка найбільшим екзаменом буде справа Пашинського. Це, насправді, перший реальний виклик і для парламенту. Бо Новинський та Онищенко не покарані, адже, користуючись недоторканістю, втікли з країни. Хоча, до речі, у парламенті зареєстровано мій законопроект, який можна було б проголосувати 226 голосами та заборонити виїзд за межі країни тим народним депутатам, щодо яких ГПУ внесла до Ради подання про зняття депутатської недоторканості. Розумію, що це не її відміна, але під зміни до Конституції сьогодні 300 голосів не буде.

– Чому законопроект не проголосували?

– Його комітет не розглядає вісім місяців. А Парубій просто не хоче вносити його до сесійної зали.

“КОНКУРС – ЦЕ ДУЖЕ КОНТРОЛЬОВАНИЙ АДМІНІСТРАЦІЄЮ ПРЕЗИДЕНТА ФАРС”

– Ви нещодавно брали участь у конкурсі на посаду голови Одеської ОДА. Навіщо? Ностальгія за губернаторством?

– Ні. Справа в тому, що ми дуже важко приймали закон про державну службу. Щоб ви розуміли правильно, я проти проведення конкурсів на посади голів адміністрацій…

– Чому?

– Президента обрано народом України. Він доручає свої повноваження, які йому надали люди, тим, кому довіряє. Бо вони виконуюють в регіонах його функції. Тому ці конкурси вважаю помилкою. Уявіть собі, що я – член фракції Радикальної партії, який критикує Президента, виграю і стаю губернатором. Буде вертикаль? Ні. Лише постійні сварки. Ми це розуміли наперед. Але після того, як Савченко виграв конкурс у Миколаївській області, хотіли подивитися на процес. Як так відбувається, що безграмотна людина, яка себе ніяк не проявила у Верховній Раді, перемагає людей, які мали досвід та знання. А як за шість хвилин здати 40 тестів? Ми на фракції обговорювали цю ситуацію. Ляшко попросив мене, як людину, яка вже обіймала посаду голови ОДА, взяти участь. Це було в останній день подання документів. Я ледь встиг їх занести. Скажу відверто: Савченка я не переміг – 11 хвилин вирішував 40 тестів. Він тут – чемпіон (посміхається. – О.М.). Подивившись зсередини, стверджую, конкурс – це дуже контрольований Адміністрацією Президента фарс.

– Розкажіть деталі, як проходив конкурс.

– Перші два етапи прив’язані до роботи за комп’ютером. З досвіду роботи в університеті знаю, що тестування студентів проходить на комп’ютерах, які не мають фізичного доступу до мережі. А тут вони виключаються або обмежуються у доступі до мережі з невидимого пульту.

Далі. У конкурсанта може бути більше балів у загальному заліку, але якщо хоч один із членів комісії виставить хоч один проміжний бал менше 0,5 – ти автоматично вибуваєш із конкурсу.

Та й система оцінювання дивна. Замість трибальної, як це передбачено постановою КІУ, конкурсна комісія придумала 200-бальну без чітких методологічних критеріїв. Реальний факт: одну і ту саму відповідь одного з претендентів один член комісії оцінив 1,72 бали (відмінно), інший – 0,35 (погано), і його виключили з і списку консурсантів. Було ще багато інших подібних фактів.

– Один із лобістів закону про держслужбу Альона Шкрум говорить про те, що політики втручаються у проведення конкурсу. Ми взагалі колись позбавимося цього впливу?

– Поки при владі Президент Порошенко, такого не буде. Його мета узурпувати владу. Ми це бачили у змінах до Конституції, постійному поси ленню повноважень Президента в питаннях призначення і звільнення Генерального прокурора, членів НКРЕКП, Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Президент взагалі позбавлений за Конституцією права призначати членів незалежного регулятора. А він тут визначає, хто буде обраний.

Знаєте, конкурси – це хороша історія. Але за умов, коли вони відбуваються серед осіб, які достойні займати ці посади. У нас проблема в тому, що в них беруть участь ті, хто не може саме тут працювати. Повинен бути кадровий резерв людей з відповідною освітою та стажем. Вони підвищують свою кваліфікацію на навчаннях. Тільки серед них потрібно проводити конкурси. Наприклад, у Франції є кадровий резерв префектів. Цих людей підбирають роками. Вони постійно проходять тестування. Коли виникає вакантна посада, кандидат іде туди працювати, незалежно від регіону. Вибирати не має права. Якщо відмовляється, взагалі виключається з резерву.

– Але у нас всі 25 років незалежності на всіх рівнях працює принцип особистої відданності, довіри і так званого кумівства.

– Тому й держава така.

– Можливо, тут проблема в нашій ментальності?

– Частково. А частково це пов’язано із тим, що для багатьох сьогодні влада асоціюється із надмірним збагаченням. Більшість політиків та олігархів заробили статки не в конкурентній боротьбі на ринку, а завдячуючи наближеності до влади. Це їхній спосіб заробляти. У них ототожнюються поняття грошей, бізнесу та влади. Така каста склалася за 25 років існування незалежної України. Їх уже не перевиховати.

“ЦЯ ВЛАДА НЕ ПОМІЧАЄ НІ ПРОТЕСТУЮЧИХ ДЕПУТАТІВ, НІ ЗАБЛОКОВАНОЇ ТРИБУНИ”

– Пам’ятається, ваша фракція довго наполягала на створенні ТСК щодо офшорів та тарифів. Через це блокували трибуну. Ніхто не дослухався. Ви зараз з цього приводу затихли. Чому?

– У листопаді 2015 року, коли ми дізналися про майбутнє зростання тарифів, блокували Кабінет Міністрів. Суспільство нас не зрозуміло, а політичні партнери не підтримали. Навесні й влітку ми блокували трибуну. Тоді всі думали, що проблема зніметься сама собою. Але цього не сталося. Ми зрозуміли, що ця влада не помічає ні протестуючих депутатів, ні заблокованої трибуни, тому прийняли рішення змінити протест на судову процедуру, подавши позов про скасування постанови Кабміну щодо підвищення тарифів. На сьогоднішній день триває судовий процес.

– Зараз багато розмов про дострокові вибори. Як думаєте, вони щось змінять? Бо складається враження, що до парламенту, в основному, пройдуть ті самі політичні сили.

– Я не є прихильником позачергових виборів. І не тому, що є народним депутатом. Вважаю, що після дочасних виборів суттєвих змін у складі Ради не буде. Найкраще було б, щоб Президент, уряд та парламент сіли за стіл переговорів та прийняли рішення про перезагрузку системи завдань і приорітетів.

– Навіщо Президенту та уряду це робити, якщо їх все влаштовує?

– В тому-то й проблема! Вони мають абсолютно владу, не маючи абсолютної довіри. Їх фінансові потоки та бізнес захищені (чого вони й добивалися). У них купа конфліктів економічних інтересів, але це не стане предметом розслідування правоохоронцями через залежність їх керівників. Для розвитку країни треба прибрати приватний інтерес у владі і перестати ганятися за дешевою популярністю.

– Ми з вами минулого разу зустрічалися, коли формувалася нова коаліція. Пізніше з’ясувалося, що Радикальної партії не буде в більшості. Як вам весь цей час працюється в опозиції?

– У мене особисто є претензії до керівництва Верховної Ради щодо планування роботи. Парламент не працює на всю потужність, масово продукуючи другорядні по значенню і другосортні по якості закони, заяви і ратифікації. Суспільно важливі закони не розглядаються місяцями, а в зал часто попадають закони, які вранці написані і зареєстровані, однак щодо них є вказівка з Банкової чи Грушевського. І це викликає в багатьох протест та розчарування. Як наслідок – падіння явки. Якби до зали винесли зміни до Конституції щодо зняття недоторканності, законопроект про опозицію, тимчасові комісії, то Рада б активізувалася.

– У вас претензії до керівництва Верховної Ради. Вважається, що спікер – третя особа в державі. Більше того, якщо з Президентом щось станеться, саме він буде виконувати обов’язки глави держави.

– Якщо спікер забезпечує просування лише політики Президента чи прем’єра та маніпулює процесом, тоді, так, він третя особа в державі. А взагалі він – один із 450 нардепів, якщо чесно виконує тільки свої обов’язки. Це чисто технічна функція. Якби так було, ви б ніколи не знали, хто обіймає цю посаду.

– Я не пригадаю, щоб у нас був спікер, якого б громадяни не знали.

– Але ми ж вважали, що після Революції гідності влада зміниться, і керівник парламенту стане технічною посадою, який буде просто виконувати функції модератора процесу.

“ТИМОШЕНКО ВІДКРИТО РОЗПОЧАЛА ПРЕЗИДЕНТСЬКУ КАМПАНІЮ”

– У Радикальної партії були досить хороші стосунки із “Батьківщиною” – ви співпрацювали як в коаліції, так і в опозиції. Але після того, як ваш лідер назвав Тимошенко, цитую, “московською зозулею” та “лисою драною”, вони зіпсувалися. Партнерства вже не буде? Чи в політиці все можливо?

– Справа в тому, що ми від Юлії Володимирівни очікували дуже чітку позицію по багатьох законопроектах, де ми розуміли, що є партнерами. В тому числі, щодо змін до Конституції, по створенню ТСК по офшорах. Тимошенко тоді не блокувала трибуну, сиділа мовчки та чекала, чим це все завершиться. А ми думали, що вона буде партнером у боротьбі. Натомість побачили, що вона відкрито розпочала президетську кампанію. Дивіться, співпозивачем до суду по тарифах був Олег Валерійович. Його не повідомили про засідання, що було потім доведено в судовому порядку. Але Юлія Володимирівна все одно вийшла й заявила: Ляшко не ходить, мовляв, так його цікавлять народні проблеми. Це була чиста брехня та маніпуляція…

– Але Тимошенко Ляшка не обзивала.

– Я особисто не підтримую подібну риторику, але Олега Ляшка, напевно, люди за те й люблять, що він інколи може озвучити те, що вони хочуть сказати, але не мають можливості.

Так от Юлія Володимирівна не стала партнером в опозиції, а почала її використовувати тільки для просування ідеї дострокових виборів. Причому під одним кутом: одночасних парламентських та президентських, де вона буде основним кандидатом від опозиції.

– Це обговорювалося? Вона про це говорила?

– Це і так зрозуміло з її поведінки. Говорити про необхідність підняття доходів громадян і не голосувати за бюджет, яким передбачено збільшення мінімальної зарплати до 3200 гривень – це боротьба за президентське крісло, і ні в якому випадку не турбота про народ. Хоча офіційно говорять про корупційність бюджету. Бюджетний закон не може бути корупційним. Це чиновники можуть бути корупціонерами в умовах бездіяльності правоохоронців.

– “Батьківщина” обурювалася не лише щодо якості бюджету, а й процесу його ухвалення – кінцевий варіант документу на руки не роздали, голосували о 5 ранку, коли депутати були стомлені. Насправді, в таких ситуаціях в “тіло” проекту можна вкласти що завгодно.

– В цьому є правда. Але у будь-якому випадку ми маємо текст стенограми і можемо звірити із текстом змін. Згоден, що це був недолік цього бюджету. Але, тим не менше, у “Батьківщини” були інші мотивації не голосувати.

– Так з “Батьківщиною” “мости спалені”?

– Знаєте, в політиці набагато легше відновити “мости”, аніж в економіці. Така природа. Тому не факт. Згадайте, скільки у Юлії Володимирівни із Януковичем було “спалено мостів”, і тут же відновлено. Це політика. Треба визнати, що Тимошенко – дуже досвідчений політик. Вона може прогнозувати ситуацію наперед.

Я б хотів, щоб політики за основу ставили спільну історію країни, а особистісні речі забували. Сесійна зала є майданчиком для дискусій. Тут інколи рішення ухвалюються, коли спілкування виходить за межі прийнятого. У парламенті є 450 думок, а треба знайти одну-єдину. Це нормально, коли за таких умов можуть з’явитися емоції.

– Юрію Васильовичу, у вас дуже цікава декларація за 2015 рік. Члени вашої родини задекларували понад 52 мільйони. Причому майже все це спадок. Про що йдеться?

– Про спадок батька дружини, який усі роки незалежності займався приватним бізнесом, а до того очолював одне з найбільших державних підприємств Закарпаття.

– Ще у вас немало нерухомості: на родину 4 квартири, шість земельних ділянок. Звідки?

– Серед них жодного пентхауса чи землі в Конча-Заспі. Одна квартира успадкована за тестем, друга приватизована у 1993 році. Інші дві придбані сім’єю в Ужгороді і Києві. Державним житлом не користуюся, службове не приватизовував.

Ольга Москалюк, “Цензор.НЕТ”
Фото: Наталя Шаромова, “Цензор.НЕТ”

Источник