Що ми не знаємо про гетьманських дружин

Середа, 10 лютого 2016
12:40

Історія

Що ми не знаємо про гетьманських дружин

 
Коментувати
Роздрукувати

Дружина гетьмана Богдана Хмельницького Ганна була однією з найвидатніших жінок гетьманської доби. Навіть польський історик Роллє мусив визнати, що третя дружина гетьмана була “жінка статечна, скромна, може більш розвинена розумово як її попередниці”. Про це йдеться на сайті ГО “Жінка”.

“Пані гетьманова”, як офіційно титулували Ганну Хмельницьку. Навіть ті скупі джерела, які маємо про Ганну, свідчать, що вона далеко не обмежувала свою діяльність домашніми і родинними справами. Вона завоювала собі таку довіру гетьмана, що під час його відсутності сама видавала універсали. Історія зберегла нам один з таких універсалів “от гетмановой Богдановой Хмельницкой Анни”, де вона наказує “обивателям прилуцьким” не займати грунтів густинського монастиря.

Згадує про присутність гетьманової під час гостини у Суботові шведський посол Велінг. Ці гетьманські приняття не відзначалися особливою розкішшю – угорське вино та улюблений, а тоді ще дуже рідкісний, напиток гетьмана – кава, були з певністю найбільшою окрасою столу. Загалом, як відомо, Хмельницький любив навіть демонструвати свій спартанський спосіб життя. І ціле життя в гетьманській резиденції мало на собі печать скромності. Однак Ганна зуміла таки внести в це життя деяку етику та урочистість.

Олена Виговська репрезентувала іншу – аристократичну течію в українському суспільстві. Вона принесла до Суботова ще більше окраси, сприяла зросту товариської культури серед старшини, сформувала жіноче середовище і заклала нові традиції його співжиття.

Вірогідно, що Виговський познайомився з майбутньою дружиною в Києві, де мешкав його батько і брат Олени, чернець. Їй виповнилось близько тридцяти, йому – перейшло за сорок. Рідня була невдоволена цим шлюбом, як випливає зі скарги в заповіті Олени, але писар не зважив на це.

За історичними свідченнями, він викрав дівчину. По всьому видно, що союз цей грунтувався на взаємних почуттях. Весілля відбулось у Києві.

За життя Хмельницького Олена практично не з’являлася в Чигирині. Можна припустити, що лад гетьманського життя не припав до вподоби Олені Виговській, вихованій на інших прикладах.

Олена Виговська, жінка проста і скромна, все ж мала великий вплив у Чигирині. Вона з’явилася до столиці в супроводі великого почту служниць та родичів. У авангарді кортежу їхали музики і кілька сотен лейб-гвардії, слідом французька карета везла гетьманшу; за ними придворні пані й дівчата в багато прибраних повозах, серед них — Виговська; завершував поїзд гурт челяді, там були кондитер, пивничий і навіть кравець, – гетьманша дбала про своє вбрання.

Така пишність вразила городян; не важко було збагнути, що доступитись у “світлиці” гетьманші стане не легко, як перше, а коли допевнились, що під гетьманським дахом запанував незвичний для суспільства етикет, виникли нарікання та скарги. Згодом опозиція дорікала Виговському, між іншим, і тим, що він побрався із шляхтянкою, “котра не бажає добра Україні” .

Звістку про смерть чоловіка (гетьмана засудили та розстріляли) Олена Виговська отримала в погано захищеному прикордонному маєтку, а посаг 12 000 золотих, коштовності та інше домашнє майно розподілено між найближчими родичами. Єпископу львівському за його послуги Олена заповіла французьку карету, виїзд і ридван, “щоб не забував мене у своїх молитвах”.

Источник