Демобілізований боєць звикає до мирного життя чотири місяці – психолог
Субота, 31 грудня 2016
11:00
Спецтема: Війна на Донбасі
Демобілізований боєць звикає до мирного життя чотири місяці – психолог
Фото: Dnepr.info
Коли воїн перебуває в АТО, досвідчує дуже міцних почуттів – страх, розгубленість, душевний біль, якого ніколи не мав у повсякденному житті. Це дуже потужне випробування для психіки та усього організму. Щоб зберегтися, реакції пригальмовуються та спрацьовує механізм самозахисту, розповідає Gazeta.ua Тетяна Руденко, психолог, представник громадської організації”Без броні”, що працює з бійцями.
– Почуття знижуються, спадає їхня інтенсивність. Воїни вже відчувають так сильно ані болю, ані страху, ані кохання, ані радості. Бо для того, щоб вижити в цій ситуації, організму потрібно заблокуватися.
Що приводить воїнів після демобілізації до психолога?
Людина повертається з низкою психічних та соматичних проблем – не може спати, дратується через дрібниці. Або скаржаться на апатію: “Не можу знайти собі місця, нічого не хочу робити, відчуваю, як не в своїй тарілці”. Це якщо ми не говоримо про більш серйозні випадки з дуже високим рівнем агресивності, депресивними станами. Як наслідок, хлопці знімають стрес алкоголем, мають органічні розлади, або навіть вдаються до самогубств.
Конфліктують з родиною…
Першими з проблемами військовослужбовця стикаються найближчі – родичі та друзі. Трапляються конфлікти з дружинами, які переживали за життя чоловіків в АТО, а коли ти повертаються, не знають, як з ними поводитися. Дружина має надмірні очікування. Їй здається, що от зараз мій принц на білому коне примчить и все: крани не течуть, машина не ламається, все буде чудово. А “принц” приїжджає і йому самому потрібна підтримка. Він дезадаптований, дезорієнтований. Дружині варто дати йому відпочити. А не відразу: “Давай, працюй”.
На чому полягає Ваша робота з демобілізованими?
Основна – допомогти хлопцям розслабитися та пережити той біль і негативні події, які були на війні. Після цього допомагаємо прийняти навколишній, мирний, світ. Коли воїн повертається – йому треба розблокуватися.
Про що не варто розпитувати військовослужбовця?
Не можна допитуватись про те, чи стріляв, чи вбивав. Для людини, яка побачила війну на власні очі, це надто болісні теми. Треба бути дуже обережними з зайвими запитаннями. Має виглядати таким чином: говорить – відкрили рота і слухаємо, слухаємо. Скільки йому треба говорити, хай стільки говорить. Якщо він не хоче говорити – не примушуйте. Йому потрібен час.
Про що можна говорити?
Можна питати про людей, які його оточували, про умови. Жартувати, підтримувати бесіду, коли розповідають про добрі речі. Бо там на війні крім обстрілів є побут, відбуваються смішні ситуації. Вони про це дуже охоче розповідають. І, таким чином, зможете зв’язок налагодити. Зрозуміти, як він жив цей рік.
Скільки часу триває звикання до мирного життя?
Процес адаптації та притирка у відносинах з рідними тривають 3-4 місяці. У цей час психологи радять не лякатися, що демобілізований кілька днів ні з ким не розмовляє. Це реакція більше підсвідома, ніж усвідомлена. Він звикає до того, що є м’яка постіль, ванна. Трапляється, що родичі помічають більш серйозні прояви – чоловік раптом починає втікати з дому, випивати. Тоді на консультацію варто приходити рідним.
Що допоможе такому бійцю?
Фізичне навантаження – це перше, що треба починати робити, коли боєць повертається. Стрес за своєю природою збирається у м’язах. Під час спорту людина через тіло допомагає психіці. Починає депресувати – в спортзал, фізично працювати. Допоможе також творчість, відпочинок. В’язати, ліпити, майструвати, ремонтувати улюблену машину.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поки чоловіки на війні, дружинам корисні терапевтичні групи – ізраїльський психолог
Часто демобілізовані змінюють попередню професію?
Демобілізація для багатьох військових – час відкриттів у мирному житті. Можуть з’явитися нові хисти. Я знаю багато історій, коли військовослужбовець повертається, і починає нову справу, яка зовсім не пов’язана з тим, що він робив до армії. У місті відкриває бізнес. В селі починає наводити лад. Якщо військовий захоче взяти на себе відповідальність, то зможе підняти своє село. Бо у нього є авторитет, право командувати в очах людей. А родина може йому в цьому допомогти.
Що б ви порадили родичам тих бійців, які зараз перебувають на сході?
Воїн буде більш успішним, якщо його дружина проконсультується у психолога ще до демобілізації. Навчиться правильно реагувати на змінену психіку. Коли воїн повертається додому, варто заглянути до його рюкзака, придивитися до речей, які привозить з собою. Ні в якому разі не псувати ці речі, не викидати. Зазвичай це те, що йому здалося найбільш цінним. В кожного мого знайомого обов’язково була якась така штучка. В мого чоловіка була вишивка маленька похресниці. Коли йшов в армію, вона йому дала, і зберігав в кишені весь рік. Коли прийшов – дістав потерту. Поклав обережненько, ледь пилинки не здував.
Похожие записи
Об авторе
