“Лобановський не просік. Але це був винос тіла” – як легенди “Динамо” прокоментували фінал Кубка кубків -1986
Неділя, 26 грудня 2016
00:45
“Лобановський не просік. Але це був винос тіла” – як легенди “Динамо” прокоментували фінал Кубка кубків -198611
Фото: Тарас Подолян
“Динамо” в рамках заходів до 90-річчя клубу вирішило згадати найбільш пам’ятні матчі в історії клубу. 25 грудня, на території НСК “Олімпійський”, в однойменному ресторані відбувся перегляд фіналу Кубка кубків 1986 року, в якому кияни під керівництвом Валерія Лобановського розгромили мадридський “Атлетіко”, 3:0. Учасниками заходу стали ветерани “Динамо” -1986 Володимир Безсонов і Вадим Євтушенко.
“Динамо” – найтитулованіший клуб країни. 90 років – особлива дата. Але навіть її в нинішній час святкувати з розмахом було б бенкетом під час чуми, – говорить віце-президент клубу Олексій Семененко. – Ми всі думали, як найкраще відзначити цю подію. І прийшли до такої ідеї. Вирішили: хто дізнається від друзів, в інтернеті, ще якось, матиме можливість і бажання, той прийде і відсвяткує з нами”.
На вході в ресторан роздають анкети. У них просять вказати 5 найбільш яскравих матчів у історії “Динамо” і стільки ж найзнаменитіших гравців. Хто заповнює, стає учасником розіграшу подарунків і призів. По центру залу встановлено великий екран, поруч – мінісцена з чотирма високими стільцями.
“В нас тоді була яскрава команда. Ми настільки були зіграні, що розуміли один одного з напівпогляду, напівслова. І, мабуть, тому забили стільки голів. При цьому яскравих, а не кострубатих”, – каже перед початком трансляції Вадим Євтушенко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Динамо” 1985/86 могло забити три м’ячі за 13 хвилин – 30 років тому кияни здобули Кубок кубків
Поєдинок відбувся 2 травня, майже через тиждень після Чорнобильської катастрофи.
“Ми не мали достатньої інформації, нам максимально обмежували доступ до неї. Відповідно, не розуміли всю серйозність ситуації. Перед відльотом до Франції перебували весь час у Москві, на базі місцевого “Динамо”. І були ошелешені, коли прилетіли туди, а нас дивляться круглими, переляканими очима, мовляв, у вас Чорнобиль вибухнув, а ви сюди приїхали, опромінені”, – згадує Володимир Бессонов.
“Наш представник у Франції відразу забрав усі місцеві газети, де в усіх подробицях було написано про аварію. Але він був продуктом тієї системи і свято вірив, що партія все розрулить”, – додає ветеран українського коментаторського цеху Валентин Щербачов. Саме він тоді коментував поєдинок для радянського телебачення.
Починається трансляція матчу, без звуку. Учасники коментують, згадуючи цікаві події. Вже на 5-й хвилині рахунок відкриває Олександр Заваров: добиває головою після удару Ігоря Бєланова.
“Ми з Олександром земляки і куми, обидва з Луганська. Коли він перебрався до “Динамо”, приїхав до мене на Академмістечко, тоді метро поруч не було, – розповідає Олексій Семененко. – Я жив з сім’єю в квартирі приблизно 11 кв м, він – в центрі. Але його це ніяк не бентежило, тоді гравці були простими і невибагливими. Ми чудово посиділи, а вранці було тренування. Увечері він їхав від мене веселим на таксі. Наступного дня телефоную, питаю: “Ну, як, Васильович не просік, не влетіло? Відповідає: “Ні, порядок. Але для мене це був винос тіла”.
“Динамо” тим часом постійно пресингує “Атлетіко”, не дає перепочити.
“Подивіться, їхні гравці майже не виходять зі своїх зон. А ми вже тоді грали в, по-суті, німецький, голландський тотальний футбол. Усією командою атакували і захищалися. Подивіться, як Кузнєцов з Яковенком взаємодіють”, – зазначає Євтушенко.
“Що вимагав Лобановський? Порядку в захисті. І постійно допомагати атаці”, – включається Бессонов.
Після першого тайму підходить уболівальник зі стажем, дарує ветеранам раритетні екземпляри тодішніх газет з оглядом поєдинку. Дякує за блискучу гру.
Трансляція другого тайму проходить вже в запису з коментарем Валентина Щербачова. На 85-й хвилині Блохін забиває після передачі Євтушенко, останній за 15 хвилин до цього замінив Бєланова. А через три хвилини вже сам Вадим Анатолійович встановлює остаточний рахунок у матчі. “Ось такі люди виходили тоді на заміни”, – лунає голос з одного зі столиків. Усі голи супроводжуються бурхливими оваціями. Самі ветерани згадують, що за перемогу кожен гравець тоді отримав по $ 400.
Після закінчення матчу серед присутніх в залі розігрують подарунки – свіжонадрукований календар “Динамо” і книги з клубною тематикою. У їх числі – “Нескінченний матч” Валерія Лобановського.
Безсонов і Євтушенко роздають автографи і фотографуються з присутніми.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Команді – ордени, Президенту – м’яч з футболкою: як у Порошенка вшанували “Динамо”-1986
Похожие записи
Об авторе
