“Так хорошо, как на этой войне, никогда не зарабатывали”
Вівторок, 20 грудня 2016
06:20
“Так хорошо, как на этой войне, никогда не зарабатывали”
Автор: ФОТО З САЙТА www.facebook.com.максим Потапчук
13-річного Дмитра Ружевича з села Сергіївка Слов’янського району Донеччини ”посвятили” в директори бібліотеки. Два роки листується з однолітками з усієї країни. Разом із листами діти надсилають книжки. Дмитро любить читати, але в шкільній та сільській бібліотеці бракує сучасної літератури, особливо — українською мовою. Хлопець організував у селі приватну читальню. Подаровані видання позначатиме своїм екслібрисом — знаком, що засвідчує власника книжки. Його для Дмитра виготовив київський волонтер.
— Людей, которые смогут праздновать Новый год в Донецке — единицы. Но афиши висят по всему городу, — розповідає адміністратор нічного клубу Тетяна.
— З цієї суботи починають відмічати корпоративи, — продовжує. — Середня ціна з людини становить 550 гривень із випивкою. Є організації, які платять за працівників. Перед нами стоїть завдання — зробити свято. Для цього власник замовив костюми напрокат. Будемо перевдягати учасників у дідів морозів, снігурок, снігових баб, фей. Найняли візажиста. Але є проблема. Комендантську годину ніхто не відміняв. Вечірні корпоративи перетворилися на новорічні ранки. Влаштовують їх із 16:00 до 21:00.
Цьогоріч комендантську годину, за чутками, відмінять лише в новорічну ніч.
У Донецьку працюють понад 20 ресторанів. Найпопулярніші “Пивна Бочка”, “Авеню”, “Варус” і “Шафран”.
“Сейчас хорошо зарабатывают те, у кого оружие или налаженный бизнес. А это тела, приближенные ко всяким захарченко-плотницким. Им не противно кушать курочку ценой в ползарплаты шахтера. Чокаясь, пить за мир. И в глубине души думать, что так хорошо, как на этой войне, они никогда не зарабатывали”, — пише в соцмережі донеччанин 39-річний Олексій Калашевский.
Цього року всі заклади відмовилися від військової тематики. На дверях оголошення — військовим у формі та зі зброєю не заходити. Натомість влаштовують вечірки у стилі 1930-х років минулого століття — “Новорічний бал у Великого Гетсбі”, “Новорічне бугі-вугі”, “Бал-променад у дусі знаменитих Катеринських балів”. Обіцяють “море” шампанського, феєричне свято, гастрономічне шоу, мюзикл у стилі “Мулен Руж” тощо.
— Большинство заведений понимают, что денег нет. Поэтому заказывали костюмы напрокат в театре. На новогоднюю ночь будет работать визажист и фотограф, — каже адміністратор одного із закладів. Імені не називає. — Наша мета — показати, як на окупованій території все круто. Для видимості краси обшарпані стіни затягнули тканиною. Почепили нові картини красунь. Платять за вхід у середньому 800 рублів або 350 гривень. Це з орендою костюма та послугами візажиста й перукаря. Потім окремо — за замовлення. Сама новорічна ніч обійдеться в 4000 рублів чи 1700 гривень.
— У нас на предприятии обещают корпоратив в столовой. Попросили денег не сдавать, а принести что-то покушать, — розповідає 37-річна Юлія. Працює на ювелірній фірмі бухгалтером. — Минулого року директор за рахунок фірми влаштовував великий корпоратив. Давав премії кращим працівникам. А до столу — шампанське, цукерки. Цього року замість цукерок можна взяти в профсоюзі банку згущенки й по 200 грамів вареної ковбаси. Люди розчаровані, бо чекали свята. Мало того, керівництво попросило майстрів не виходити з січня. А взяти відпустку за власний рахунок. Усіх примушують здавати по 250 рублів або 110 гривень на подарунки якомусь вищому керівництву. Донеччани обговорюють затримки зарплат, пенсій і соціальних виплат.
— На город закупили новые гирлянды, привезли елку. Красиво, но вот сегодня в собесе сказали, детских денег за ноябрь ждать в феврале, — каже 23-річна Олена Сайко.
– 10-процентную надбавку к пенсиям уже не выплачивают, и никто ее не ждет. Которую так расхваливал Захарченко и клялся, что будет еще больше. Никакой помощи. Ни деньгами, ни стройматериалами, ни лекарствами — не было и не будет, — додає 67-річна Раїса Ненаш.
У Луганську святкування не замовляють. Буде лише в центрі міста біля ялинки. Новий рік зустрічатимуть о 21:00.
— Луганск всегда был беднее Донецка. Ресторанов в городе почти не осталось. Есть многофункциональные кафе, — розповідає 30-річна Олена. — Але не працюватимуть у новорічну ніч. Та ніхто й не хоче того святкування. Люди мріють побути вдома в тиші.
“Йду в аптеку й плачу”
Аптеки стали популярним місцем вибору подарунків. Дітям купують противірусні й вітаміни.
— Внук мечтает о планшете. Еще с прошлого года. Но купить не могу, — розповідає 59-річна Ольга Чебур із Луганська. — Торік замість іграшки отримав набір вітамінів. Цього року купимо противірусні. В місті багато хворих. Таблетки коштують 100–300 гривень. Йду в аптеку й плачу. Онука шкода і грошей ніде взяти. Раніше купували подарунки в розстрочку. Тут такої послуги немає.
Похожие записи
Об авторе
