Звільненого з полону полковника звинуватили у державній зраді

Пʼятниця, 16 грудня 2016
07:00

Газета по-українськи

Україна

Звільненого з полону полковника звинуватили у державній зраді

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: ФОТО з сайта www.news.liga.net

6 липня президент Петро Порошенко зуст­рівся із полковником ЗСУ Іваном Без’язиковим (на фото ліворуч), якого напередодні звільнили з по­­лону

13 грудня співробітники Служби безпеки України затримали полковника Збройних сил України 45-річного Івана Без’язикова. Запідозрили у співпраці з російськими спецслужбами. У липні військового звільнили з полону бойовиків.

— Без’язиков із представником російської розвідки — цитую зі свідчень звільненого солдата — “намагався схилити мене на бік ДНР, запропонував посаду заступника командира загону. Під час бесіди поводився вільно. Підтримував розмову із російським розвідником. Був у військовій формі Росії і мав пістолет Стєчкіна”, — розповідає Олександр Ткачук, керівник апарату голови СБУ.

Кілька свідків стверджують, що Без’язиков підтримував зв’язки з іще одним спецслужбовцем РФ. “Із ним виходив на тривалий час спілкуватися і пити чай”, запевняють у СБУ.

— Один зі свідків сказав, що Без’язиков мав позивний і посвідчення, підписане керівником ДНР Олександром Захарченком. Сам не раз зазначав, що до нього добре ставляться бойовики. Був відомий під позивними “Луїз”, “Дядя Ваня”, “Полковник”, “Іван Миколайович”. Отримав форму російського зразка, табельну зброю, службове посвідчення, зарплату та авто з водієм, — додав Ткачук.

Іван Без’язиков із дружиною мешкають у Житомирі. Працівники СБУ дві години обшукували їхню квартиру. Вилучили старі диски, комп’ютер, планшет і блокнот, у якому він малював у полоні.

— О задержании мужа узнала случайно, — розповідає дружина полковника 31-річна Маргарита Без’язикова. — У понеділок зранку Ваня поїхав робити ремонт у нашій недавно купленій квартирі. Я — на роботу. Десь опівдні дзвонить мама: “Сусідка сказала, що в наш дім ломляться якісь мужики”. Кинула все і помчала туди. СБУшники обшукали порожню квартиру. Потім пішли у будинок, де живемо з мамою. Хвіртка була відчинена, але двері в дім замкнені. У вікно видно, що всередині хтось є. Постукала. Відчинив молодий хлопець. Представився слідчим. “Що тут відбувається?” — “Проводимо обшук. Ваш чоловік затриманий за підозрою в пособництві ДНР”. — “У вас є докази?” — “Будуть”.

Після обшуку полковника затримали на 72 год. Наступного дня суд мав обрати йому міру запобіжного заходу на час слідства. Рішення досі немає.

— Сказали, що після звільнення з полону Ваня їздив у Ростов. Це брехня. Ваня щодня водив і забирав 5-річного сина Микиту у садочок. Це підтвердять вихователі, сусіди й навіть незнайомі. Кілька разів їздив на допити в СБУ у Київ. Увесь час ми були на місці, нікуди не виїжджали, — каже Маргарита. — Просила суд взяти роздруківку дзвінків, свідчення людей. Не беруть до уваги. У мене склалося враження, що до новорічних свят комусь терміново треба отримати погони. Справу фабрикують.

Поганих передчуттів чи розмов не було. Ввечері після арешту кілька секунд поговорила з чоловіком. Устиг сказати: “Мені пред’являють такі звинувачення, що щелепа відвисла”. І зв’язок обірвався.

— Я шокований звинуваченнями, — каже Іван Без’язиков. — Хотів продовжити службу у збройних силах. Півроку була тяганина. Керівництво мало до мене якусь підозру. Хотіли підтвердити або спростувати, — пояснює полковник. — Щодо російської форми — все просто. Бойовики мені її видали. Це був єдиний одяг, який мав із собою. Іншого не давали.

На засідання суду 13 грудня Без’язикову викликали “швидку”.

— У суді Ваня пожовтів. Піднялася температура до 37,3, почалися головні болі. Почувався зле. Лікар запідозрила проблеми з жовчним міхуром, рекомендувала зробити УЗД. Повезли його в лікарню. Допомоги надати не встигли. Туди приїхали люди із СБУ, забрали чоловіка в якийсь готель, поставили конвой. До ранку був там, — каже Маргарита.

У четвер суд прийняв рішення про арешт Без’язикова до 8 лютого 2017 року.

Провів у полоні 22 місяці

— Без’язикова під час полону називали зрадником Батьківщини, — каже координатор волонтерської групи “Патріот” 44-річний Олег Котенко. — Навіть на рівні Міноборони. Ширили чутки, що Іван — у Росії. Там тримають багатьох наших. Використовуватимуть із певною метою.

45-річний Іван Без’язиков 27 років прослужив в армії — у Новограді-Волинському на Житомирщині і в Житомирі. Із травня 2014-го — на Донбасі. Був начальником розвідки 8-го армійського корпусу (розформували торік у березні. — ГПУ). 16 серпня позаторік потрапив у полон під селом Степанівка на Донеччині.

“Ми довго розшукували Івана Без’язикова, бо його утримували не в СІЗО чи приміщенні донецького СБУ, а в іншому місці, — написала уповноважена президента з урегулювання конфлікту на Донбасі 45-річна Ірина Геращенко у “Фейсбуку”. — Бойовики казали, що в них немає такого. Наприкінці 2015-го вдалося дізнатися, де він. Почалася важка робота”.

Чоловік провів у полоні 22 місяці. Звільнили 5 липня 2016‑го. За яких умов — СБУ не розголошує. Півроку намагався поновитися в армії. Довго був на лікарняному. В полоні загострилися хронічні хвороби, потребував операції. Має двох дітей від першого шлюбу. 16-річна Олена — школярка, 20-річний Роман працює в Польщі. Дружина Маргарита Кушнірова служить у ЗСУ. Мають 5-річного сина Микиту.

Источник