Тракторист знищив могилу Липинського за пляшку горілки

Вівторок, 13 грудня 2016
07:50

Газета по-українськи

Культура

Тракторист знищив могилу Липинського за пляшку горілки

 
Коментувати
Роздрукувати

— Наші предки мали бути слабкі й покірні, щоб не стати жертвою. Саме такі змогли вижити й народити тих, хто народили нас. Забуття в цьому процесі було необхідне для самозахисту. Зараз мусимо осмислювати нашу історію. Боротися зі страхом, брати відповідальність, визнавати вину і прощати, — каже 33-річна письменниця Таня Малярчук. Її роман “Забуття” отримав нагороду “Книга року Бі-Бі-Сі”.

Книжка розповідає про українського політичного ­діяча й ­історика першої половини ХХ ст. В’ячеслава Липинського, поляка за національністю.

— Це перемога — не тільки моя, а й Липинського. Сподіваюся, його історія й велика філософська ідея отримають нове життя. І знову стануть актуальними в Україні, — про­довжує Таня Малярчук. Спілкується по скайпу зі столиці Австрії. Письменниця народилася в Івано-Франківську, але п’ять років живе у Відні. В цьому ж місті мешкав В’ячеслав Липинський. 1918–1919 року був послом Української держави в Австрії.

Роман “Забуття” вийшов у львівському “Видавництві старого Лева”. В’ячеслав Липинський був прибічником монархії. Вважав, що кардинальні зміни в економіці й духовній сфері неможливі без національної ідеї, ідеології й стратегії розвитку суспільства.

— Ділом життя і мрією головного героя “Забуття” була самостійна незалежна Україна. В’ячеславу Липинському не судилося побачити її справдження, — говорить член журі конкурсу журналістка Ольга Герасим’юк, 58 років. — Роман закінчується тим, що за радянських часів тракторист знищив могилу Липинського за пляшку горілки. Українці — нація з поганою пам’яттю. Ми не можемо збагнути, хто ми і звідки. Пережили дві війни, три Голодомори й радянські репресії. Це навчило нас нічого про себе не питати. Зараз час повертати історичну пам’ять. Сподіваюся, книжка надихне читачів дізнатися про свою історію більше. Дослідити сімейний архів і розпитати про знахідки бабусю, доки вона ще жива.

Цьогоріч на звання “Книга року Бі-Бі-Сі” претендували 14 книжок у дорослій номінації та 13 — у дитячій.

До списку “дорослих” книжок-фіналістів увійшли “Маша, або Постфашизм” Ярослава Мельника, “Баборня” Мирослава Лаюка, “Забудь-річка” Дмитра та Віталія Капранових і “Зазирни у мої сни” Максима Кідрука.

Дія фантастичного роману “Маша, або Постфашизм” 57-річного Ярослава Мельника відбувається у майбутньому.

Планетарну державу Четвертий Рейх населяють люди, що мають соціальний статус, майно, освіту, керуються культурними нормами. Та стори — людиноподібні істоти, які за століття у концтаборах розучилися розмовляти. Вони не розуміють, що таке краса, не мають відчуття сорому. Головний герой роману — журналіст газети “Голос Рейху” — закохується в істоту Машу. Боїться, що став зоофілом. Бо вона вродлива жінка, але не носить одягу й живе у хліву.

— Припускаю, яким може стати суспільство. До чого може призвести посилення ідеологічної пропаганди. Її наслідками вже стали війна на Донбасі та відродження нацистських партій у Європі. Якщо втратимо здатність співчувати одне одному — настане кінець світу. Така головна думка роману. Перші симптоми — приниження за національним принципом і через інакшість поглядів. Хотів показати, до якої межі можемо дійти у своїй жорстокості. І застерегти від такого майбутнього, — каже Ярослав Мельник.

Головна героїня роману “Баборня” 26-річного Мирослава Лаюка — колишня вчителька. Після смерті чоловіка знаходить у його шафі подвійне дно.

У схованці — золоті людські коронки, записи. Дізнається, що в минулому він був офіцером КДБ, замучив десятки людей. Коли жінка розуміє, що її чоловік поламав долі доброї половини села, настає каяття.

Роман видавців і письменників 49-річних братів Віталія та Дмитра Капранових “Забудь-річка” — також про відродження історичної пам’яті. Дія відбувається під час Другої світової. Трьох чоловіків звуть однаково — Степан Шагута. Один служить у Червоній армії, другий — в УПА, третій — у дивізії СС “Галичина”. У наш час двоє нащадків Степана Шагути намагаються розібратися, хто насправді був їхнім предком.

32-річний Максим Кідрук уперше в короткому списку “Книга року Бі-Бі-Сі”.

Його трилер “Зазирни у мої сни” — це історія про українську родину, де психічно хворий син. Батьки намагаються цього не помічати. Пробують лікувати дитину.

1000 фунтів стерлінгів — майже 33 тис. грн — становить грошовий еквівалент премії “Книга року Бі-Бі-Сі”. Нагорода існує з 2005-го. Британська телерадіокомпанія та Європейський банк реконструкції та розвитку з 2012 року також відзначають авторів у номінації “Дитяча книга року”.

Источник