Землетрус у Вірменії забрав життя 25 тисяч людей

Середа, 07 грудня 2016
17:07

Світ

Землетрус у Вірменії забрав життя 25 тисяч людей29

 
Коментувати
Роздрукувати

7 грудня 1988-го року, о 12 годині 41 хвилин за місцевим часом, на північному заході Вірменії стався один з найбільш руйнівних в історії землетрус.

У результаті землетрусу було повністю зруйновано місто Спітак і 58 сіл. Частково зруйновано було міста Ленінакан, Степанаван, Кіровакан і ще понад 300 населених пунктів.

Загинули щонайменше 25 тисяч осіб, ще близько 140 тисяч стали інвалідами. Понад півмільйона людей залишилися без даху над головою. В епіцентрі землетрусу – Спітаку – інтенсивність поштовхів досягла 9-10 балів (за 12-бальною шкалою MSK-64). Місто було зруйноване за 30 секунд. Підземні поштовхи відчувалися в Єревані та Тбілісі. Хвиля, викликана землетрусом, обійшла планету 2 рази і була зареєстрована науковими лабораторіями в Європі, Азії, Америці та Австралії.

В цілому катастрофа охопила близько 40% території Вірменії. Майже половина промислового потенціалу Вірменії в результаті землетрусу було виведено з ладу. Через ризик аварії було зупинено Вірменську АЕС. Економічний збиток від лиха перевищив 13 млрд доларів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Потужний землетрус забрав життя 25 людей

Президент СРСР М. С. Горбачов, що перебував у той час із візитом у США, формально попросив Сполучені Штати про гуманітарну допомогу (вперше з часів Другої Світової війни), а потім перервав свій візит, щоби відправитися в зруйновані райони Вірменії. Західні країни, зокрема Велика Британія, Франція, ФРН, Італія та Швейцарія, надали СРСР допомогу у вигляді рятувального обладнання, фахівців, продуктів та медикаментів. Було також надано допомогу у відновлювальних роботах.

Спітакський землетрус мав свої індивідуальні риси. Процес вивільнення енергії був багатоактовим, зміщення в джерелі відбувались з зупинками, в кожній наступній фазі поширювалась нова ділянка глибинного розлому в земній корі. Всього було чотири основні фази процесу в джерелі, з них три відбулись з інтервалом 5—15 секунд, а четверта — через 4 хвилини 20 секунд після початку процесу. Вочевидь, вже в початковій фазі процесу розрив в джерелі вийшов на земну поверхню і вспоров її протягом 12 кілометрів, утвориши сходину с найбільшою висотою близько метра та дещо меншим зсувом.

“Спітак виявився куди страшнішим за Чорнобиль! У Чорнобилі ти схопив свою дозу і будь здоров, адже радіація – невидимий ворог. А тут – розірвані тіла, стогони під руїнами… Тому нашим головним завданням було не тільки допомогти і витягнути з завалів живих, а й гідно поховати загиблих. Ми фотографували і фіксували в штабний альбом всі неопізнані трупи і ховали їх під номерами. Коли ж поверталися з госпіталів і лікарень постраждалі від землетрусу люди, то починали шукати загиблих родичів і зверталися до нас. Ми давали знімки на впізнання. Потім упізнаних ми викопували з могил і ховали вже по-людськи, по-християнськи. Тривало це протягом півроку…” М. Д. Тараканов, генерал-майор у відставці, координатор робіт з ліквідації наслідків землетрусу.

Друга неприємна особливість цього землетрусу полягала в тому, що за кількістю жертв та збитків він перевищив середньосвітові межі для магнітуди такого рівня. Це пов’язано як із близькістю джерела до поверхні Землі, так і з надзвичайно низькою якістю будівництва в ураженій зоні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фукусіма знову мало не вибухнула

Причиною великої кількості жертв стала низька сейсмостійкість збудованих в епоху “застою” будівель в зоні землетрусу, прорахунки в організації та керівництві рятувальними роботами, відсутність спеціальної рятувальної техніки та персоналу.

Спітакський землетрус, разом з Чорнобильською трагедією, став найстрашнішою катастрофою останніх років існування СРСР.

В грудні 2015 року у Вірменії зняли фільм-катастрофу “Землетрус” на основі реальних подій. Прем’єра в Україні 1 грудня 2016 року. Фільм був висунутий Вірменією на премію “Оскар” за найкращий фільм іноземною мовою.

Источник