Перед Новим роком сусіди разом варять рис
Вівторок, 06 грудня 2016
06:35
Перед Новим роком сусіди разом варять рис
Автор: Анна Балакир
Людмила з Австрії стоїть за прилавком із різдвяною австрійською випічкою — імбирними пряниками. Їх робить разом із чоловіком у приватній пекарні. Власну продукцію привезла до Києва. Продаватиме на благодійному ярмарку у НСК ”Олімпійський”
— В Австрії з фігуркою Святого Миколая дітям дарують шоколадного чортика Крампуса. Чистий і добрий Миколайчик приносить дарунки, а Крампус — різку. Щоб діти не забували слухатися батьків, — розповідає 35-річна Людмила. 3 грудня в Національному спортивному комплексі “Олімпійський” представляє Австрію на благодійному ярмарку. Його щороку влаштовує Міжнародний жіночий клуб — представниці посольств і закордонних фірм в Україні.
Участь у заході взяли 38 країн. Продають національні страви, продукти, одяг, прикраси. Звідусіль чути запах їжі.
— На Різдво австрійці печуть кекси й пряники, — продовжує Людмила. На жінці — синій сарафан і картатий фартух. Перед нею на столі лежать солодощі. На них написані привітання англійською й українською мовами. — В Україні люди звикли купувати таке печиво в супермаркетах у будь-яку пору року. У німецькомовних країнах придбати його можна за декілька місяців до Різдва. Після свята не продають.
Це — імбирне печиво. На 50–60 відсотків складається з меду. Він хороший консервант, тому випічка може зберігатися до року. У тісто додають спеції. Вони зігрівають. Таке печиво їли взимку.
Людмила родом із Вінниччини. Останні 10 років живе в Австрії. Вийшла там заміж. Прилетіла в Україну заради ярмарку на чотири дні.
— У мого чоловіка є пекарня. Все — ручної роботи. Тому коштує втричі дорожче, ніж у звичайному магазині, — каже жінка. 300-грамову упаковку пряників пропонує за 130 грн.
Між рядами ходять люди із глінтвейном. Зі сцени лунає музика. Там грецький дитячий колектив виконує танець сиртакі.
— Християн у Японії небагато. Тому Різдво відзначають як чуже європейське романтичне свято. Зустрічають його в компанії коханих, ідуть кудись вечеряти, — розповідає 34-річна Ірина Сурукава. Сім років вивчала японську в Японії. Має там чоловіка. Продає на другому поверсі японські традиційні прикраси для дому — картини з бамбука, розмальовані віяла, декоративні гілочки сакури.
— А ось Новий рік — сімейне свято, — продовжує. — До нього готують набір спеціальних страв — осейче-рюрі. Там є боби, риба тай або морський лящ, якого готують тільки на свята. Традиційні новорічні солодощі називаються омочі. Це колобки із солодкого рису. Перед цим збираються сусіди, разом варять рис. Викладають у велику ступу. По черзі товчуть. Виходить в’язка тягуча маса. Інколи омочі начиняють червоними солодкими бобами.
Посеред другого поверху стоять столики. За ними люди куштують національні страви. Дехто з іноземців — у вишиванках. Часто звучить англійська. Чути сильний запах винограду — біля стенду Грузії продають вино. За півсклянки просять 30 грн.
— На Рождество у нас устраивают большое застолье, где много вина и тостов, — розповідає посол Грузії в Україні 63-річний Міхеїл Уклеба. Стежить, що купують люди. Розповідає про грузинське варення з черешні та фейхоа.
— Обов’язково на столі стоїть сациві (соус із подрібнених волоських горіхів. — ГПУ) і смажене порося. Традиційною є страва гомі. Це кукурудзяна каша із солоним сиром сулугуні, — додає Міхеїл.
Кошти з ярмарку передадуть на потреби сиріт, людей похилого віку та дітей з особливими потребами. На попередньому 23-му ярмарку зібрали 2,4 млн грн.
Об авторе
