Вітренко окреслив подробиці слухань у Стокгольмі проти “Газпрому”

Голова правління “Газпрому” Олексій Міллер

Слухання в Стокгольмському арбітражі закінчилися. Два тижня трибунал заслуховував юридичних радників, свідків та експертів. Наша сторона, як і минулого разу (щодо контракту на закупівлю газу), була переконливою. Молодці, одним словом.

Як я вже писав, наша позиція щодо транзитного контракту є відносно простою. Стаття 8.7 цього контракту (опублікованого в Інтернеті) прямо передбачає, що в разі зміни умов формування транзитних тарифів у Європі ми маємо право вимагати перегляду тарифу. Після підписання контракту був прийнятий так званий Третій енергопакет, й умови формування транзитних тарифів у Європі суттєво змінилися.

Тому ми і вимагаємо привести наш транзитний тариф у відповідність з європейськими умовами. “Газпром” відмовляється переглядати тариф уже більше п’яти років. Для таких випадків контрактом і передбачений Стокгольмський арбітраж.

Читайте також: Україна проти “Газпрому”: рішення про штраф набуло чинності

Те, що при цьому “Газпромові” доведеться платити більше на 4 млрд дол кожен рік (із 2017 по 2019 рік), а також компенсувати нам більш ніж 12 млрд дол неодоотриманих нами доходів від транзиту (за 2010-2015 роки), – це лише наслідок приведення нашого транзитного тарифу до європейських умов.

Ми також вимагаємо привести транзитний контракт взагалі у відповідність до європейського законодавства, яке Україна імплементувала на виконання своїх міжнародних зобов’язань у зв’язку з приєднанням до Енергетичного Співтовариства. Без цього ми не можемо завершити відокремлення оператора ГТС, здійснювати віртуальний реверс газу, в повній мірі використовувати потужності міждержавних з’єднань і наші підземні сховища газу. Своєю чергою це обмежує конкуренцію та розвиток ринку в Україні й усьому регіоні.

Такі антиконкурентні дії “Газпрому” є недопустимими як із позиції шведського права, яке передбачене нашим контрактом, так і з позиції національного законодавства, яке має переважну юридичну силу над контрактами між юридичними особами. Тобто з якої точки зору не подивитися, контракт має бути приведений у відповідність до європейського законодавства.

До речі, досить показово, що ті, хто звинувачували Україну в “нецивілізованності”, зараз виступають проти приведення контракту у відповідність до найбільш “цивілізованих” європейських умов. Дивно також чути коментарі, що за підвищену вартість транзиту заплатять європейці, або що така висока вартість заохочує будувати обдхідні газопроводи.

Читайте також: Рік без “Газпрому”: який вигляд має енергетична незалежність України. ІНФОГРАФІКА

По-перше, в Європі ціна газу визначається співвідношенням попиту і пропонування, а не як “собівартість видобутку” плюс вартість транспортування. Витрати газовидобувних компаній мало кого цікавлять. Якщо витрати низькі в порівнянні з ринковою ціною – матимеш значний прибуток. Якщо високі – отримуєш менший прибуток або навіть збиток. Твої проблеми. (Зміна маржинальних витрат впливає на криву сукупної пропозиції – але це більш складна і непряма залежність). Оскільки Європа є нетто-імпортером газу, то ціна газу в Європі визначається найнижчою ціною маржинального обсягу імпортованого газу, який може надійти і з Катару, Австралії, США тощо.

По-друге, вартість транзиту підвищується на період до 2019 року, тобто до закінчення транзитного контракту. До цього часу “Північній потік-2” все одно не встигнуть побудувати. А з 2020 року вартість транзиту через Україну впаде більш ніж у дев’ять разів і буде найнижчою в порівнянні з обхідними газопроводами. Нагадаю, це все у відповідності з європейськими умовами формування тарифу.
Знижувати ж зараз вартість транзиту через сподівання, що це якось зашкодить будівництву обхідних газопроводів, – принаймні наївно.
Ми це проходили з будівництвом “Північного потоку-1”. Тоді наші тарифи були найнижчими у Європі. Але це на завадило будівництву. При цьому, в супереч обіцянкам, обсяги транзиту через Україну впали…

Коли робиш якісь активні дії, маєш очікувати не менш активну протидію. Зараз протилежна сторона буде зривати процесу у Стокгольмі. У різний спосіб. Головною мішенню буде, зрозуміло, “Нафтогаз”. Але будуть спроби і переглянути вартість транзиту через рішення регулятора (НКРЕКП). Будуть навіть спроби через Єпропейський союз домогтися винятку для “Газпрому” щодо застосування європейських норм для транзиту через Україну – до закінчення чинного контакту (а потім це взгалі буде неактуально, бо побудують обхідні газопроводи).

Це не виключний перелік загроз. Але ми маємо вистояти. Бо це не тільки мільярди долларів…

Источник