Українських емігрантів в Німеччині лякають перевірки та депортація
Четвер, 04 лютого 2016
16:20
Українських емігрантів в Німеччині лякають перевірки та депортація
Фото: rbc.ua
Українці, які на початку війни переїхали з Донбасу в ЄС, бояться перевірок і депортацій. Їх побоювання пов’язані з низкою заяв лідерів єврокраїн про посилення законів по відношенню до переселенців. І хоча частіше в ЄС вони перебувають нелегально, а статус біженців їм майже не дають, людей лякають масові перевірки. Про це пише Сегодня.
“Ситуація достатньо складна і певні обмеження вже є. Мова йде про прикордонний контроль, але це стосується всіх громадян”, – каже речник міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца.
Заробітчани теж хвилюються.
“Я працюю на будівництві на півночі Європи. Звичайно, нелегально. Ми думаємо, що через складну ситуацію з сирійськими біженцями почнуться загальні жорсткі перевірки, які добром для нас не закінчаться”, – розповідає Анатолій Г., який виїхав із Тернополя.
Дончанка Софія Малініна поїхала з Донбасу у вересні 2014 року. Спочатку вона вирушила до Києва, а коли зрозуміла, що країна буде в скрутному становищі, поїхала до Німеччини. Живе в передмісті Мюнхена, працює нянею. Працевлаштувалася в рамках спеціальної програми – живе в родині, там же працює. Все легально.
“Роботу мені знайшла сестра, яка тут живе близько року. Серед переваг – не плачу за оренду житла, ця ж сім’я оплачує проїзд, харчування та кишенькові витрати – близько 300 євро. Правда, це весь дохід, зарплати у мене немає. А взагалі середня зарплата в Німеччині зараз близько 2 тис. євро “, – говорить Малініна.
Заяви німецькой влади про посилення заходів для мігрантів її не лякають:
“Мені приховувати нічого. Я розумію позицію влади – багато приїхало різних сумнівних осіб. Нехай перевіряють, нам буде спокійніше жити. Зараз німців більше напружують сирійці. Наприклад, в новорічні свята центральний вокзал Мюнхена був закритий з 1:00 до 4:00 – через загрозу теракту “.
Кримчанин Сергій Сухобойченко, розповів про свій переїзд з Криму до Польщі. Це сталося в березні 2014 го – за тиждень до окупації.
“Це були дні затишшя, коли не було ніякої інформації в ЗМІ, коли люди залишилися один на один зі своїми проблемами. Чому я поїхав? Це цілий ланцюг подій. Напередодні, в грудні, було заарештовано обладнання телекомпанії, в якій я працював, потім події почали йти більш стрімко, втекло керівництво. Відступати нема куди. Дехто, звичайно, їде назад, бо тут не так легко, як здається. Йде боротьба за виживання, тут немає ледарів. За статистикою, залишається лише близько 5% мігрантів, інші їдуть. Але я скажу так: люди їдуть не тому, що хочуть їхати, вони просто не проходять адаптацію. Знаю багатьох кримчан, які виїхали назад “, – говорить Сергій.
Він розповідає, що на дозвіллі катається на унікальному велосипеді, на тому, на якому з Донбасу до Польщі приїхав його колега Олександр Якущенко. Останній працював в Слов’янську вчителем української мови, але був змушений виїхати. Кордон перетинав на двоколісному транспорті.
“Саша нормально адаптується тут”, – каже Сухобойченко. За його словами, середня зарплата українців – близько $900, однак левова частка йде на оренду житла.
Експерти прогнозують, що жорстких заходів українці на собі не відчують, але проблеми у переселенців все ж виникнуть.
“В Європі зараз чітко розділяють, хто має право на статус біженця, а хто ні. Є інформація про те, що ряд країн збираються депортувати кілька тисяч тих, хто приїхав в ЄС за статусом біженця, а насправді не має на це права. Це стосується і українців, 99% наших співвітчизників не мають права на такий статус, Україна в списку безпечних країн “, – говорить експерт аналітцентра CEDOS Андрій Солодько.
Похожие записи
Об авторе
