Як Китай підірвав трансферний ринок, поховавши під уламками АПЛ з бундеслігою
Четвер, 04 лютого 2016
15:12
Як Китай підірвав трансферний ринок, поховавши під уламками АПЛ з бундеслігою
Китайці бліцкригом захопили зимовий трансферний ринок, виклавши аж 203 млн євро. При цьому не соромиться в запитах навіть другий дивізіон, не кажучи вже про вищий. Суперліга обігнала за витратами на нових гравців АПЛ, а китайська ФНЛ вже вища за бундеслігу та примеру.
Останньою топ-трансферної новиною став перехід до “Гуанчжоу Евергранд” форварда мадридського “Атлетіко” і збірної Колумбії Джексона Мартінеса. Крім того, преса не перестає сурмити, що китайський гранд готовий викласти близько 50 млн євро за лідера атак донецького” Шахтаря “Алекса Тейшейру і угода має відбутися протягом найближчої доби.
Як китайцям вдалося підірвати світовий трансферний ринок, аналізував блогер видання sports.ru Владислав Воронін. Також для того, щоб краще розуміти, що до чого, нижче таблиця трансферів.
Звідки у них гроші?
Китайські клуби в основному належать великим приватним компаніям (найчастіше це забудовники, трохи рідше – мережеві магазини). Бідних команд там немає в принципі. Зокрема:
1. “Тяньцзінь Суньцзян” з другого дивізіону контролюється медичною корпорацією Quanjian Natural Medicine – це онкологічні клініки, виробники ліків, косметики і дослідний інститут в галузі охорони здоров’я. У 2015 році доходи групи компаній досягли 10 мільярдів юанів (понад 1,5 млд доларів).
План власників – через рік вийти до вищого дивізіону, для цього вже куплені два дорогих китайських гравці – воротар Лю Чжанг і півзахисник Ке Сун. Кожен обійшовся більш ніж у 9 мільйонів євро, це другий і третій показники в історії китайського футболу. Серед іноземців виділяються плеймейкер Жеуваніо з “Сантоса” за 11 млн євро, Жадсон (за 5 млн) і Луїс Фабіано (безкоштовно), якого ви точно пам’ятаєте по “Севільї”. Цього і так достатньо, але тренером скромний клуб з другого дивізіону взяв Вандерлея Лушембургу – того самого, що працював з “Реалом”.
2. “Шанхай Шеньхуа” (куди перейшов Гуарін) належить забудовнику Greenland Group, який давно працює не лише в Китаї, але й в Лондоні, Лос-Анджелесі та Нью-Йорку. Greenland Group входить до рейтингу найбільших компаній світу з виручки – Fortune Global 500 – і в останній раз зайняв там 258-е місце. Виручка власників “Шанхай Шеньхуа” – 42,5 млд доларів за рік.
3. “Цзянсу Сайнті” (новий клуб Раміреса та тренера Дана Петреску) лише в грудні 2015-го купив найбільший ритейлер в області електроніки Suning Commerce. Операція оцінюється в 523 млн юанів (близько 80 млн доларів). Компанія настільки серйозна, що влітку 20 відсотків її акцій за 4,5 млд доларів купив інтернет-гігант Alibaba. По всьому Китаю у Suning Commerce більше 1600 магазинів.
4. У “Гуанчжоу Евергранд” – найсильнішого клубу Китаю і переможця останньої Азіатської ліги чемпіонів – відразу два потужних власники. Це забудовник Evergrande Real Estate (стан президента компанії – понад 6 млд доларів) і інтернет-рітейлер Alibaba (статок засновника Джека Ма – більш 22 млд доларів).
5. “Хебей Чайна Форчун” (де тепер буде грати Жервіньо) – знаходиться в руках великого девелопера China Fortune Land Development. Власник цієї компанії має стан у 3 млд доларів.
Навіщо це потрібно мільярдерам?
По-перше, футбол дуже любить генсек комуністичної партії і голова КНР Сі Цзіньпін. Саме з його ініціативи була запущена масштабна реформа – з полями на території загальноосвітніх шкіл та підручниками футболу для дітей різного віку.
По-друге, багато змінило засідання держради Китаю 2 жовтня 2014 року – тоді було прийнято план щодо прискорення розвитку спорту в країні. Крім зменшення ролі держави у всіх федераціях і бажання залучати приватні інвестиції, в документ було включено одну важлива деталь. Для компаній, які активно займаються розвитком спорту і культури, податок на прибуток може бути знижений в 8 разів – з звичних 25 відсотків до трьох (по агентству Sina).
Бізнесмени швидко вловили сигнал і протягом 2015 року купили відразу кілька клубів. Наприклад, інтернет-гігантові Alibaba придбання половини прав на “Гуанчжоу Евергранд” обійшлося в 192 мільйони доларів.
Китайський футбол – це бізнес? Там є фінансовий фейр-плей?
Ні. Поки китайський чемпіонат більше схожий на близькосхідні ліги або докризову Росію: багато грошей від господарів, роздуті бюджети, високі зарплати, дуже багато жирних угод. Витрати ніхто не обмежує, Азіатська конфедерація футболу поки навіть не обговорювала введення фейр-плей.
Навіть найуспішніший клуб Китаю працює в мінус. З початку 2013 року по червень 2015 го “Гуанчжоу Евергранд” отримав збиток у розмірі 215 млн доларів.
Можливо, ситуацію трохи покращить новий телеконтракт: 5-річні медіаправа на китайську суперлігу продані за 1,26 млд доларів.
Але все це не буде вічно тривати, впевнений Воронін. У Китаї досить жорсткий ліміт на легіонерів: кожна команда може заявити на сезон лише п’ятьох іноземців. І то за схемою “4+1”, де 4 – футболісти з будь-яких країн, а 1 – додаткова квота для гравця з Азії. Отже всьому є межа.
Похожие записи
Об авторе
