13 років тому розпалася Югославія

Четвер, 04 лютого 2016
13:00

Історія

13 років тому розпалася Югославія

 
Коментувати
Роздрукувати

4 лютого 2003 року у Бєлграді відбулось засідання парламенту Сербії і Чорногорії, який проголосив створення конфедерації Союзна держава Сербії та Чорногорії, яка стала спадкоємницею Союзної Респібліки Югославія, проголошеної в 1992 році після виходу зі складу Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії Словенії, Хорватії, Македонії та Боснії і Герцеговини. Про це повідомляє видання “Цей день в історії”.

Після розпаду Австро-Угорщини об’єднаналися колишніх її території: Королівство Хорватії і Славонії, Королівство Далмації, Боснія і Герцеговина та Королівство Сербія. 1 грудня 1918 року було проголошено створення Держави словенців, хорватів і сербів на чолі з королем Петром Карагеоргієвичем. 6 січня 1929 року його син Олександр I шляхом державного перевороту встановив військово-монархічну диктатуру і перейменував державу у Королівство Югославія.

В роки Другої Сітової війни Югославія була окупована Німеччиною та Італією і після її звільнення емігрантський королівський уряд утворив коаліцію із комуністами на чолі Йосипом Броз Тіто.

У листопаді 1945 року на парламентських виборах комуністи отримали всі мандати, а за підсумками одночасно проведеного референдуму в Югославії була ліквідована монархія. 29 листопада 1945 року було проголошено створення Демократичної Федеративної Югославії, перейменованої наступного року у Федеративну Народну Республіку Югославія (ФНРЮ).

Завдяки авторитету Тіто Югославія, у 1963 році перейменована у Соціалістичну Федеративну Республіку (СФРЮ), досягла значних успіхів у економіці і міжнародній політиці, зумівши налагодити тісні зв’язки як із СРСР та Варшавським договором, так і з США та країнами НАТО.

Смерть Тіто у 1980 році, розпад соціалістичної системи і шовіністична політика нових сербських лідерів привели до глибокої економічної кризи і міжнаціональних конфліктів, наслідком чого було проголошення у 1991 році незалежності Словенії і Хорватії.

Це стало початком громадянської війни, яка завершилась виходом Боснії та Герцоговини, Македонії. У 1992 р. в Косово, де почались міжконфесійні і міжетнічні конфлікти, були введені війська НАТО. Це привело до війни НАТО із Югославією, яка завершилась оголошенням протекторату ООН над автономним краєм Косово, що вийшов зі складу Сербії.

В квітні 1999 року парламент Сербії проголосував за приєднання до Союзу Білорусії і Росії. Ця ідея була підтримана російським парламентом, однак президент Росії Борис Єльцин відмовився її реалізовувати.

Источник