“Дівчата у нас дуже лагідні, ніжні та хазяйновиті”. Вірменські нотатки

Пʼятниця, 25 листопада 2016
14:27

Світ

Спецтема: Навколосвітня подорож Леоніда Єзерського

“Дівчата у нас дуже лагідні, ніжні та хазяйновиті”. Вірменські нотатки

 
Коментувати
Роздрукувати

Кордон Грузії та Вірменії перетнув увечері в середу, 16 листопада. На вулиці дощ. Прикордонники не дозволяють поставити рюкзак під дахом контрольно-пропускного пункту. Відходжу метрів на 20. На легковій машині підбирає чоловік трохи за 30. Майже всю дорогу до села Кохб, що в кілометрах 20, мовчимо.

– Армяне – первая нация, которая приняла христианство. У нас в алфавите 39 букв. Нам проще изучать иностранные языки, чем людям из других стран. Так как звукосочетание очень разнообразное. Из-за этого очень хорошо разработан язык, – каже водій. – Пошли на кофе, тогда дальше поедешь. У нас традиция пить кофе. Он привозной. Но очень хороший. Его даже в Россию от нас экспортируют.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День народження відсвяткував з далекобійниками на дорозі смерті

За хвилин 10 в будинку за столом нас п’ятеро чоловіків, дві жінки дивляться телевізор.

– Ми тут хазяйство тримаємо – свиней, кур, кролів. Один злий півень, бо б’ється, – розповідає російською 15-річний Артем Мамян. – Із красивих і цікавих місць у Вірменії – гірський атракціон біля села Єнокаван, озеро Севан, парк у місті Шуши в Нагірному Карабасі. Там же церква, в підвалі якої незвична акустика. Найдовша в світі канатна дорога біля Татева.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Блін, у мене прав немає, а ще – я з бодуна!”

За півгодини ловлю машину до Єревана. 195 км до столиці їдемо гірськими перевалами 8 годин. Бо 4 з них спали на дорозі. Близько 3 ночі зупиняється патруль, запитують, чи потрібна допомога.

Автор: Леонід Єзерський

Уранці в центрі Єревана заходжу в готель, сховатися від дощу. Жіночка пригощає кавою. Каже, кімнати в них по 30 доларів. Мені, як мандрівнику, дадуть по 20.

– Льоня джан, ти не одружений? О, в уас дівчата дуже лагідні, ніжні та хазяйновиті, – говорить російською. – Джан означає хороший, світлий, солодкий.

У готелі не залишаюся. На маршрутці виїжджаю кілометрів 10 за місто. Звідти добре видно засніжені сплячі вулкани Малий та Великий Арарат, що знаходяться на території Туреччини. Перший 4365 м заввишки, другий – 5165. Доїжджаю до села Арені, де виробляють домашні вина. На освітленій сонцем дорозі дідусь пригощає склянкою напівсолодкого червоного і дає півлітрову пляшку з собою. Ловлю авто в бік канатної дороги.

Автор: Леонід Єзерський


Источник