Дітей найчастіше крадуть родичі
Вівторок, 22 листопада 2016
12:24
Дітей найчастіше крадуть родичі
На пошуки зниклих бракує коштів
Поліцейське управління Великої Британії хоче відмовитися від пошуку зниклих людей. Пояснюють: через недофінансування і нестачу офіцерів займатися цим більше не мають можливості. Від 2010 року бюджет поліції зменшили на 2,2 мільярда фунтів. Кількість констеблів, які працюють на вулиці, найнижча за останні 30 років.
Щороку на пошуки людей витрачають 620 мільйонів фунтів. Найбільше заявок надходить із лікарень і дитячих притулків
Автор: reuters
Констеблі Скотленд-Ярду встановлюють камеру, щоб оглянути трубу у Прая-да-Луш. На цьому курорті 2007-го зникла трирічна Меделайн Маккейн
Ервін МАКАДАМС, 61 рік, поліцейський на пенсії, Бірмінґем:
– Зараз є мобільні телефони і кредитні картки. Можна відстежити, куди рухається людина. Але цим мусить хтось займатися. І замість ловити серйозного злочинця констебль відстежує, куди подівся підліток, батьки якого сивіють удома.
Зі зниклими дітьми важлива перша доба. Ми завжди сподівалися, що дитина в когось у гостях чи зайшла на прогулянці задалеко від дому. Якщо не знайшли за 24 години, одночасно починали шукати тіло. У моїй практиці є півтора десятка справ, де не знайшли ні дитини, ні трупа. Часом старі скелети виринають у лісі чи стайнях убивць. Але є батьки, які так ніколи й не отримають відповіді.
Підлітки можуть самі з’явитися за місяць. Просяться додому або ми їх знаходимо в якихось притонах. Що довше їх немає, то у серйознішу халепу вони потрапили. Якщо дитина втікає від усиновлювачів, то зазвичай знаходимо її. Повертаються або на попереднє місце, або в рідний дім.
Людей, які втратили пам’ять, шукали в середньому два тижні. Знаходили в поліцейських відділках чи в лікарнях кілометрів за 300 від місця, де вони зникли. Їх чомусь тягне на вокзали.
Справи про зниклих не закривають. За 10 років за допомогою комп’ютерних програм змінюють фото людини. Але не знаю жодного випадку, коли б це спрацювало. Непогана практика розміщувати фото людини на пакетах соку чи молока. Обличчя запам’ятовується. Так колись знайшли дівчинку, яку викрали заради викупу.
Варто забути про заявки від лікарень. Вони зобов’язані доповідати про людей, які втекли до виписки. Здебільшого знаходимо їх за два дні вдома. Йдуть із лікарень, бо там жахливо годують і не дозволяють курити. Нащо на це витрачати час і гроші?
Олівер ГОРДОН, 41 рік, приватний детектив, Лондон:
– Якщо родина хоче знайти зниклого, треба звертатися до приватного детектива. Я завдяки судовій ліцензії маю доступ до експертиз і баз. У 80 відсотках випадків знаходжу, куди поділася людина.
Мої послуги недешеві. Пошуки коштують від 20 тисяч фунтів. Але якщо бачу, що шансів мало, зупиняюся і частину грошей повертаю.
Шарлотт КАСТЕР, 43 роки, нотаріус, Лондон:
– У сестри зникла донька. Няня на прогулянці відвернулася. За мить малої вже не було.
Ми найняли всіх, кого могли. Не знайшли жодних слідів. Дитина була, дитину бачили. А потім вона просто зникла. Ніхто не помітив, щоб її виводили з майданчика. Мала яскраву курточку і величезну ляльку.
Активно шукали два роки. За цей час шість разів нас викликали на упізнання в морг. Кожного разу це була не наша дівчинка. Востаннє показали тіло, яке місяць пробуло у воді. Але наша Джессі білявка, а те дитя – явно шатенка. Далі сестра змирилася. Няню засудили до чотирьох років. З тюрми вона вийшла достроково.
Емілі розлучилася з чоловіком. На 10-ту річницю зникнення доньки наїлася снодійного і запила віскі.
У Лондоні є зустрічі родичів зниклих. Діти не повертаються зі школи чи з прогулянки. Люди пропадають по дорозі з магазину. Хворі на Альцгеймера вислизають із будинку для стареньких. Обмінюємося новинами. Час від часу прочісуємо з собаками різні посадки.
Автор: Madeleine-McCann-Poster.dianecapri.com
”Хтось десь знає, де Меделайн”, – таким плакатом закликають повідомляти інформацію про дівчинку та її викрадення. Зараз дитині мало би бути 12 років
Хенк УРС, 38 років, поліцейський, Ліверпуль:
– В останні три роки побільшало злочинів, пов’язаних із жорстокістю. А нас стало менше – замість шести четверо.
Обов’язково беремо в роботу заявки про зниклих дітей. Найчастіше їх крадуть родичі. Батько чи мати, в яких забрали опіку.
2010-го отримали виклик: родина купила будинок, у підвалі стояла бочка. Відкрили – там людські кістки. 8-річний хлопчик зник 1989-го. Подався до тітки, але не дійшов. У цьому будинку жила його тітка. Померла 1992-го. Відтоді помешкання двічі здавали в довгострокову оренду. Патологоанатом сказав, що зламаний шийний хребець і рука. Досі не розумію, чому 27 років тому не обшукали той будинок.
250 000 заявок про зниклих людей отримують британські поліцейські щороку
12 мільйонів фунтів витратили у Великій Британії на розшук Меделайн Маккейн. Це понад 400 млн грн. 3-річна дівчинка зникла з готельного номера в Португалії 2007-го. Перевірили 9 тис. заяв про те, що дитину десь бачили. Торік оголосили, що розслідування припинять. У слідчій групі залишили чотирьох офіцерів. У травні уряд виділив їм 95 тис. фунтів. Попередили: справу закриють за три місяці, якщо не буде успіху. У серпні головний інспектор повідомив, що зачіпок не мають. Проте попросив фінансування для подальшої роботи. Маккейни у суді добилися продовження розслідування ще на рік
Похожие записи
Об авторе
