«Who is mister Trump?» – сьогодні правомірне запитання

У чому не можна відмовити німцям, так це в відчутті тоталітарних загроз. А ще – у їхніх досягненнях на полі реальної боротьби з корупцією. У компроматі з панамських витоків, в мережах хакерських уловів найменше риби з Німеччини. Канцлер Ангела Меркель уособлює споживчу помірність свого істеблішменту. І німецька преса чує автократію з клептократією краще за інших сторожових псів демократії континенту. Наводжу нетипову для видання, але цілком властиву європейським дискусіям колонку оглядача Spiegel Якоба Аугштайна. Вона називається «Трамп є фашистом». Вона вийшла в день відвідин Берліна Бараком Обамою. Автор вважає, що вільний світ проспав загрозу коричневого ренесансу. «Ненависть до інородців, страх змін, деградація в свободах жінок, презирство до слабких і ставка на силу, озлобленість щодо еліт, змести які налаштовується суспільство, – все це фашизм»

Читайте також: The Washington Рost: Конгрессмены – республиканцы предпринимают шаги по сдерживанию сближения Трампа с Россией

Не збираюся полемізувати і погоджуватися з автором, просто вважаю, що його доводи мають право на життя. Британська і французька преса теж не лестить новому американському президенту. А ось наша обирає «єдино правильну думку» і потроху переходить від критики Дональда Трампа до його всілякого вихваляння. І Марін Ле Пен, «жінці, яка живе французькими інтересами», у нас не скупляться на компліменти. Вже не знаю, як назвати незламну звичку ділити все закордонне виключно на дружнє і вороже нам, але вона чревата дезорієнтацією і болем розчарувань. Погано любити політиків своїх, а чужих тим більше. Нехай звучить занадто афористично, але слідству і захисту не можна вступати в близькі стосунки з підозрюваними. У цьому сенсі Дональд Трамп – найголовніший підозрюваний на планеті. Ніхто не знає, куди поведе він Америку, і ніхто ніколи не чув від нього концептуальних суджень про сучасний світ. Колись один американський журналіст запитав на кремлівській прес-конференції: «Who is mister Putin?» – абсолютно нічого не уявляючи про особистість майбутнього диктатора Росії. «Who is mister Trump?» – сьогодні теж правомірне запитання.

Читайте також: Чому соцмережі українським дипломатам протипоказані

Ми мало що знаємо про політичні ідеали нового президента. Але ж недарма Барак Обама, що йде з поста, переконує європейців в особі Меркель, що президентське крісло виправить нерівності передвиборних заяв Трампа. І недарма в США після виборів протестують люди, не рахуючи американський вибір своїм. Про Англію й говорити нема чого.

Повторю те, що написав перед голосуванням в США. Дональд Трамп представляє старий істеблішмент і декларує принципи часів Рейгана. Вони не допоможуть вирішити нові проблеми. Тому Трамп може стати або великим реформатором, виробивши свій курс, або залишитися потужним гальмом прогресу, натискаючи на іржаві важелі великодержавності. Так само, як і містер Путін, який прийшов до влади на хвилі змін, але вибрав шлях назад, де було більше величі.

Источник