Порошенку, як і свого часу Януковичу, дорога на Захід закривається

ПОП – головний “Шатун”? Не дуже фантастична версія

Порошенку, як і свого часу Януковичу, дорога на Захід, по суті, закривається. Надто після очікуваного моніторингу МВФ і Інтерполом нерухомості укр. громадян за кордоном.

Зрозуміло, що ПОП і К” з високою ймовірністю повинні сісти (з конфіскацією) після зміни влади (тут акурат Саакашвілі підганяє).

Читайте также: Порошенко светит два года тюрьмы за «забытую» испанскую виллу – Соболев

Усі, хто в Україні краде-жирує – клієнти Кремля. Це навіть не обговорюється – там “наших” уже цілий легіон. Лише Москва може давати притулок нашим злодіям. І лише за плату Україною.

Про ширші домовленості оточення ПОПа з оточенням Путіна можна було б нічого не знати – одних “мінських” достатньо та упертого ігнорування “Главверхкомом” вимог національного законодавства щодо захисту тер. цілісності й суверенітету.

І законодавчої відмови Києва інтегруватися в НАТО. Як і сором’язлива відмова ратифікувати Римський статут. А брутальне порушення Закону Про оборону чого варте… Не кажучи вже про відведення Україною важких озброєнь від лінії зіткнення за умов, коли росіяни з поліцаями щодня застосовують по українцях саме таку, важку зброю й безкарно розстрілюють наші позиції.

Власне, вистачило б і публічної обіцянки нашого “Президента” президентові держави-агресора змінити Конституцію України! Почати розчленування держави через її федералізацію. На вимогу агресора.

Отже, якщо ПОП має лише два виходи – суд і конфіскація за нормальної влади в (сувереннній) Україні, чи передача території держави під рос. патронат із гарантіями собі і власному бізнесу (з перспективами розвитку на терені РФ), то, переконаний, “офшорний клептократ” не має іншого виходу, окрім як піти на співпрацю з Кремлем.

Не такий він наївний, щоб розраховувати на процвітання в разі демократичних змін в Україні. Тим же шляхом ішов і його попередник, Янукович (Л.Кучмі якось вдалося вискочити, але він дозволив росіянам створити плацдарм для анексії Криму). Це – аксіома. Іншого визначення стану речей за наявної ситуації, просто, бути не може.

Але як це “делікатно” зробити? – Треба спровокувати внутрішньополітичний хаос, аби скасувати будь-які вибори, а в справі придушення повстання заручитися підтримкою якоїсь військової потуги. Російської, наприклад. Власне, приблизно так робив і “попередник” (у Кремлі залишились ті ж самі креативщики).

Отже, змусити українців вийти на вулиці, спровокувати хаос, дестабілізацію, безперечно, можна, довівши маси населення до люті й відчаю немотивованим підвищенням тарифів, цін тощо, “кидком” вкладників, а на цьому тлі “виконати вимоги МВФ” – оприлюднити декларації чиновників, після чого всі у владі й судах-“органах”, виявляється, є ненажерливими дикунами і, звичайно, злодіями.

Тепер іншої допомоги в них, крім РФ, немає й бути не може. Народ власними силами вже не втримаєш, будь-які вибори – програєш, Захід кредити давати припиняє, євроінтеграція, як і при попередніх олігархах, стає лайливим словом. Як і в часи Коліївщини, як у 1918 році, їх можуть врятувати тут лише російські війська. Ціною збереження їхнього добробуту, як завжди, мусить стати Україна.

Читайте также: “Принцип Порошенко – страх, правовий нігілізм та жага наживи”, – Яременко

Отже, хто в нас грає роль шатуна, хто розхитує ситуацію зсередини (ззовні її розхитати неможливо, за визначенням)? ПОП – головний шатун? Це його “псевдо”? Фантастика? Можливо. Але ознак дедалі більшає. До речі, російські правоохоронні органи вже почали зачистку українських патріотів. Поки що – в Криму. Арешти потенційних представників сил опору “тихій анексії” – неодмінна умова повернення України під російський патронат.

Демократія – це як двосічний меч. Вона може стати надійним захистом від зовнішнього ворога, але може завдати летальної рани по власній голові в руках телепнів. Або, просто, населення, що ще було не готовим до випробування демократією. Населення, електорату, бо націй ідіотів – не буває.

Источник