Держава і банки мають допомог ти позичальникам

Понеділок, 02 лютого 2016
00:20

Газета по-українськи

Гроші

Держава і банки мають допомог ти позичальникам

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: Олександр Кузьмін

2 липня 2015 року валютні позичальники зібралися на акцію протесту біля Верховної Ради в Києві. Вимагали прийняти закон ”Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті”. За нього проголосували 229 депутатів

27 січня Верховна Рада скасувала закон про реструктуризацію валютних кредитів. Його прийняли торік у ­липні. Позики можна було повертати у гривнях за курсом на ­момент підписання договору, відповідно до закону.

18 грудня президент Петро Порошенко наклав вето на цей закон і повернув до парламенту із пропози­ціями.

— Верховна Рада прийняла два протилежні рішення — скасувала закон про реструктуризацію валютних кредитів фізичних осіб. І в першому читанні прийняла законопроект, що дозволить це робити юридичним особам, — го­ворить радник президента Асоціації українських банків Олексій Кущ, 41 рік. — При цьому й аргументація протилежна. Про фізичних осіб казали: самі винуваті, що брали кредити у валюті. Та й 4 мільярди доларів боргів фізичних осіб за кредитами — це дуже багато для банківської системи. Щодо юридичних осіб пояснюють: підприємства не винні, що сталося з доларом. 8 мільярдів доларів їх боргів — небагато для фінансової системи країни.

Хто винен у ситуації з валютними кредитами?

— Рівною мірою — позичальники, банки й держава. Перші шукали вигоду в низьких відсотках і не прорахували ризики. Банки сприяли тому, щоб люди брали саме валютні кредити. Держава не забезпечила стабільності економіки, курсу валют.

Як можна розв’язати цю проблему?

— Ділити позичальників на валютних і гривневих — неправильно. Не можна вибірково допомагати одним і не бачити проблем інших. Споживчі кредити у гривнях видавали під 50 відсотків річних. Наприклад, купили пральну машину за 5 тисяч гривень, а банку мають повернути 25 тисяч. Люди брали кредити в доларах, бо там були нижчі проценти. Держава відгороджується від проблем позичальників. Усе спускається на рівень банків. Вони визначають, кому переглянути умови за ­кредитом.

Треба прийняти закон про захист платоспроможності домогосподарств. Родина, що не може платити кредит, не повинна ходити по банках чи державних органах. Їй слід звернутися до суду. І надати докази неплатоспроможності — через стан здоров’я, втрату роботи чи доходів. Суд розгляне їх і встановить термін для відновлення платоспроможності — рік або два. У цей час боржника не штрафують, не можуть виселити із квартири. Але людина теж бере на себе зобов’язання: не купувати авто, землю, не їздити на відпочинок за кордон. Держава має компенсувати частину відсоткової ставки, банки — частину кредиту. В якому розмірі — повинен визначити суд.

Источник