Віктор Савчук від страху померти не виходив із дому

Понеділок, 31 жовтня 2016
06:00

Газета по-українськи

Здоров’я

Віктор Савчук від страху померти не виходив із дому

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: ФОТО З САЙТА www.mensby.com

До затяжної депресії найбільш схильні мешканці великих міст, підприємці, творчі люди

— Лежав, як поліно, і не міг встати. Ніщо мене не радувало. Апетиту немає, сил немає. Дружина місця собі не знаходила — вийшла заміж за нормального чоловіка, а тут навіть із дому не виходить. Потім депресія переросла в страх, приступи задухи. Прокидався, викликав “швидку”. Треба дев’ять годин проводити на роботі, а я не міг. Не вистачало сил. Якось стало так страшно, що захотів повіситися, — розповідає Віктор Савчук, 38 років, із Дніпра. Страждає на депресію три роки.

Віктор наважився звернутися до невропатолога через кілька місяців.

— Лікар намагався вивести мене з цього стану медикаментами. Прописали контрастний душ. Робити зарядку й багато гуляти. Узяли з дружиною відпустку, поїхали на Закарпаття на два тижні. Змінив обстановку, попив ліки — ніби стало легше.

Але депресія повернулася.

— Депресія була надто затяжна, а тіло і психіка — виснажені. Чоловікові потрібна госпіталізація, — пояснює Леонід Юнда, 55 років, керівник відділення психотерапії і медичної психології об’єднання “Психіатрія”. — Віктор перебував у тривожному стані довгий час. Недуга проходила в легкій формі, і він не помітив її початку. У таких випадках потрібне комплексне лікування. Крім медикаментів, застосовують психотерапію — групову, індивідуальну й поведінкову. Людина робить вправи, які допомагають позбутися фізичного виснаження.

Тривожно-депресивний стан виник у Віктора через перевтому. Кілька років тому родина придбала квартиру. Він працював з усіх сил, щоб зібрати на неї гроші. А коли мети досягнув — здала психіка.

— Депресія завжди йде за тривогою. Потім з’являється нав’язливий страх — фобія. Виникає безсоння, апатія. Хворий худне, з’являються синці під очима. Віктор боявся, що помре. Інші бояться відкритого чи закритого простору — в кожного своє. Найбільше до таких станів схильні мешканці великих міст, підприємці, творчі люди. Хто має багато відповідальності.

Після двох тижнів психотерапії та прийому медикаментів тривога зникла. Віктор почав мріяти.

— Захотів до дружини, з дітьми піти погуляти. У новій квартирі рік не робили ремонт. Хочу помайструвати.

Після 24 днів у відділенні психотерапії Віктор ще три-чотири місяці прийматиме медикаменти вдома та проходитиме терапію з консультаціями. Дотримуватиметься режиму, щоб відновити сили організму.

Источник