“Ми досі неправильно датуємо бій під Крутами” – історик

Неділя, 31 січня 2016
12:36

Історія

“Ми досі неправильно датуємо бій під Крутами” – історик3

2
Коментувати
Роздрукувати

Фото: Фотографії надані Михайлом Ковальчуком

29 січня в Україні урочисто відзначили 98-му річницю бою під Крутами. Тоді 400 українських вояків захищали станцію Крути від більшовиків. Щонайменше 70 українців загинули у бою. Втрати більшовиків склали 300 чоловік.

– Ми досі неправильно датуємо бій під Крутами, – розповідає Gazeta.ua історик Михайло Ковальчук, 35 років. – Традиційно країна відзначає річницю бою 29 січня 1918 року. Насправді ж бій під Крутами відбувся 30 січня 1918 року, за новим стилем. 29 січня сталася сутичка на станції Плиски, що неподалік Крут. Не розібравшись в топографії місцевості, радянський штаб М. Муравйова у своєму бойовому зведенні відзвітував про зайняття станції Крути.

На вашу думку, що сталося у січні 1918 року під Крутами? Це був подвиг чи трагедія?

Бій під Крутами – це справді трагічна подія. Українське командування гадало, що червоні війська М. Муравйова наступатимуть на Київ уздовж залізничної лінії з боку Полтави. Тому Помічний курінь Січових стрільців, що складався з патріотично налаштованих гімназистів і студентів, відправили на більш безпечну ділянку фронту – на Чернігівщину. Але сталося так, що Муравйов змінив рішення і вирішив вдарити на Київ саме з чернігівського напрямку.

Що сталося пізніше?

Червоні майже без опору зайняли важливу залізничну станцію Бахмач, оборонці якої мусіли відступити до станції Крути під загрозою оточення. Саме в цей час на позиції прибули Помічний курінь і 1-ша Українська юнацька військова школа. 29 січня юнаки зміцнювали лінію оборони, а наступного дня прийняли удар червоних. Наступ червоногвардійців спочатку захлинувся під вогнем українських вояків, але з настанням темряви стримувати ворога було неможливо. Коли стало зрозуміло, що далі оборонятися немає сенсу, юнаки організовано відступили. Прийнято вважати, що під час відступу відбувся багнетний бій з більшовиками – але насправді такого бою не було. Відступ загалом був організованим. Лише одна чота Помічного куреня заблукала і вийшла на світло до станції Крути, яку вже зайняли більшовики. Ця група юнаків потрапила до полону й невдовзі була безжально страчена червоними.

Скільки чоловік загинули в бою під Крутами?

Всупереч розповсюдженій думці про триста загиблих під Крутами українських юнаків, в цьому бою українські війська мали лише кілька десятків полеглих. Точну цифру встановити складно й сьогодні вже навряд чи можливо. Більшовики також не називають кількість полеглих з боку українських військ. Натомість втрати червоних були більшими. Саме тому, очевидно, російські червоногвардійці прагнули розправитися над полоненими. Їхній командир Єгоров не намагався стримувати криваві інстинкти своїх підлеглих.

Чи була можлива радянська експансія без військ з Росії?

Більшовикам ніколи не вдалося б утвердити своє панування в Україні без загонів російської червоної гвардії. Хоча в українських містах також були загони червоногвардійців (найбільші з них існували у Харкові, Одесі, Катеринославі, Києві) саме російська військова сила відіграла вирішальну роль під час наступу на Київ у січні 1918 року. Такі радянські воєначальники, як М. Муравйов і П. Єгоров, доручали російським червоногвардійцям найважчі завдання, вважаючи їх найбільш боєздатними й не покладаючись надто на місцевих прихильників радянської влади. В. Антонов-Овсієнко відгукувався про створене з українців Червоне козацтво, як про ширму для наступу на УНР. Навіть в авангарді радянських загонів під Крутами наступали петроградські й московські червоногвардійці.

Источник