Понад 300 мільйонів гривень виділять на інфраструктуру регіону під час будівництва Канівської ГАЕС

Пʼятниця, 21 жовтня 2016
05:45

Газета по-українськи

Коментарі

Понад 300 мільйонів гривень виділять на інфраструктуру регіону під час будівництва Канівської ГАЕС

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: Любов Карнарук

Майдан­чик бу­дівниц­тва Канівської ГАЕС розташований в Канівському районі Черкаської області за 10 кілометрів від ­діючої гідроелектростанції

— Канівська гідроакумулююча станція дуже потрібна Україні. Вона забезпечить країні повну енергетичну незалежність та євроінтеграцію. Наша держава щороку заощаджуватиме 100 мільйонів доларів завдяки Канівській ГАЕС. Економія щомісяця становитиме 10 мільйонів кубометрів газу і 44 тисячі тонн вугілля, — каже заступник гендиректора товариства “Укргідроенерго” з перспективного розвитку 44-річний Юрій Литвиненко. Виступає 13 жовтня на засіданні робочої групи Черкаської облдержадміністрації, створеної у серпні цьогоріч. До її складу входять представники громади району, місцевого самоврядування, активісти.

Вартість проекту становить близько 12 млрд грн. Будівництво створить понад 2 тис. робочих місць. Після введення в експлуатацію на станції працюватимуть 236 осіб. На соціальну інфраструктуру витратять 302 млн грн.

— Не зрозуміло, де візьмуть ці 300 мільйонів. Вони не входять у вартість будівництва. І чи варто викидати такі гроші на об’єкт, який може бути абсолютно недоцільний? — цікавиться 48-річний Дмитро Іванов, представник Національного екологічного центру в Бучаку Канівського району. — В зону будівництва ГАЕС потрапляють археологічні й історичні пам’ятки. Збурена вода із дна водосховища підніме залишки радіоактивного осаду, й люди питимуть цю воду. Є небезпека прориву й утворення величезної хвилі, яка на своєму шляху знесе всі дамби.

— Ми хочемо спростувати міфи про екологічну й техногенну небезпеку. Вміст радіоактивних речовин у мулі Канівського водосховища не перевищує 2–3% від норми. Після пуску Канівської ГАЕС ці показники не зміняться. Споруди Канівської ГАЕС матимуть чотири рівні захисту, тоді як у Європі на подібних об’єктах — лише три рівні. ГАЕС матиме потрійний захист від зсувів. Проведуть дренажні роботи, засиплють яри, відновлять рослинність. Об’єкт буде захищений від аварійних ситуацій, включно з диверсіями й терористичними актами. Станція зможе витримувати 7-бальний землетрус, — говорить Юрій Литвиненко.

За його словами, завдяки постійному перемішуванню глибинних і поверхневих шарів вода насичуватиметься киснем, посиляться процеси самоочищення. В такій водоймі зможе жити навіть струмкова риба, зокрема форель. Це створює нові можливості для підприємців, які розводять рибу. Сріблясту форель вирощують і на ГАЕС, яка вже кілька років успішно працює на Дністрі.

Вибір території для будівництва відкорегований, каже начальник відділу облдержадміністрації з охорони культурної спадщини 61-річний Микола Суховий. Інститут археології розпочав дослідження, проводиться інвентаризація земельної ділянки й уточнюються її координати. Лише після цього розпочнеться будівництво ГАЕС.

Екологічні й соціальні аспекти проекту оцінюють експерти від трьох міжнародних фінансових установ. Після оприлюднення результатів громадськість матиме час для їхнього публічного обговорення, додає заступник директора департаменту правового забезпечення “Укргідроенерго” 37-річний Олександр Формагей.

— Нинішній проект Канівської ГАЕС не має нічого спільного з проектом гігантської ГАЕС, яку хотіли побудувати за радянських часів. На ньому поставлено крапку. Потужність нового об’єкта зменшено в 3,6 разу. Повністю змінено планування зони будівництва, щоб не зачіпати природоохоронні території й пам’ятки культурної спадщини, — каже Юрій Литвиненко і додає: — Наша компанія серйозно підходить до позиції громади. Ми провели опитування. Лише 25 відсотків жителів Канівщини вважають, що вони добре обізнані з проектом. Але, напевне, ця цифра ще менша. Громада Канівщини від проекту лише виграє. На соціальну інфраструктуру “Укргідроенерго” виділить понад 300 мільйонів гривень. Люди мають вирішити, на що спрямувати ці кошти — дороги, соціальне житло, школи, дитсадки чи лікарні. Щоб допомогти визначитися, проводимо анкетування й організували пряму інформаційну лінію.

Источник