Відпустка, день 2. Служба, день 262. Війна, день 135

Лежиш, буває, під землею і думаєш. Зараз за плюгаву порцію ролів з огірком віддав би половину БК, а за гарячу ванну – іншу половину.

Або думаєш. Піцу! Отаку! Або… кефіру. Прямо зараз.

І от вони – суші, от вона – ванна. Хочеш, повну ванну кефіру? Піцу? Вино? Сир? Фруктів? Не хочу. Ну, тобто, гаразд, давайте, але аж так…

Стою посеред крамниці. Бери чого душа забажає. Стою посеред вулиці. Іди куди хочеш. Не хочу.

Інтернет. Дивись, слухай, читай. Їж, молись, люби. Не хочу.

Відпустка, день 2. Служба, день 262. Війна, день 135.