Чому Моторола заслужив пам’ятник у Москві

Фото: FB Євгена Фельдмана

Символічно, що як раз того самого вечора, коли до Кремля притягли статую полоненого київського князя, на окупованій його мучителями території України було знищено один з найогидніших представників “русского мира” – садиста на прізвисько Моторола

Президент Путін дуже хотів, щоб представником “русского мира” був князь Володимир. Зі шкіри геть ліз. Вирішив поставити київському владиці пам’ятник в заповідній зоні неподалік від московського Кремля.

А сенсу – ніякого. Володимир – чужий князь. Чужої країни. Чужої цивілізації. Чужого вибору майбутнього. Він – київський. Як “хунта”. Як населення того самого міста, яке з усією країною збунтувалося проти московської маріонетки Януковича. І не вперше бунтує. Юрія Долгорукого, який прийшов з північних земель підкоряти Київ, жителі міста взагалі отруїли, двір його – спалили.

Читайте також: Урок, который Моторола доказал своей бесполезной жизнью

Так що пам’ятник Юрію в центрі Москви – це ще доречно. Але Володимиру? Нащадку вікінгів, який вибрав для своєї землі релігію римського імператора Костянтина, європейський шлях розвитку? Який – принаймні, про це говорять міфи – відмовився від язичницьких традицій у власному житті?

Який не стверджував, що у нас “особливий шлях” – та й який може бути особливий шлях, коли стоїш на дорозі із варяг у греки? І йому – пам’ятник в столиці країни, яка демонстративно відвертається від цивілізованого світу? Яка відверто зневажає все ті людинолюбні цінності, які пов’язують з християнством? Яка на тлі спорудження пам’ятника київському князю знищує жінок і дітей Алеппо з бомбардувальників – ніби й не було тисячоліття після хрещення?

Читайте також: Памятник князю Владимиру в Москве – явная попытка прицепиться к истории Киева

А може, й справді у них – не було? Може це у нас – було? Адже долі у нас різні, країни – різні, князі – різні і символи – різні.

Символ “русского мира” – ніякий не Володимир.

Символ “русского мира” – Моторола.

Источник