“Попередня “тверда рука” крала одноосібно — інші боялися. Зараз крадуть усі”
Четвер, 13 жовтня 2016
07:25
“Попередня “тверда рука” крала одноосібно — інші боялися. Зараз крадуть усі”
Автор: фото: Ярослав Тимчишин
Активіст громадської організації ”Майдан Самбірщини” Василь Курій: ” Підприємці мають організовувати свої асоціації. Йти у владу, викидати з-поміж себе злодіїв, які працюють по-чорному”
— Голі Карпати не дають спокою. Ідеш рідним селом, дивишся: де була зелена гора — лиса гірка, — говорить активіст громадської організації “Майдан Старосамбірщини” 42-річний Василь Курій. Бореться з незаконною вирубкою карпатських лісів.
27 вересня через порушені кримінальні справи звільнився начальник “Галсільлісу”. Це обласне комунальне підприємство Львівської області.
Курій призначає зустріч у Львові на восьму ранку. Приїжджає вчасно зі Старого Самбора, що за 90 км.
— Встаю о четвертій ранку щодня, — сміється. — Ми, бойки, так звикли. Малим із батьком ходили по дрова — рубали чагарники, вербу, вільху. На ясен пилку ніхто не смів підняти. Гріх, казали в селі. З діда-прадіда знали, що це дерево довго росте. Чим старіше, тим вартісніше. Ці ж варвари ріжуть 20-річні дерева, гусеницями давлять молоді пагони.
Які масштаби лиха?
— У рідному селі Лопушанка-Хомина зараз шість рубок. Одну проводить державне лісове господарство і п’ять — “Галсільліс”. Опікується лісами колишніх колгоспів. Через Лопушанку за день їде 20–30 лісовозів. Можна уявити, що відбувається в сотнях сіл українських Карпат.
Рубають точково, невеликими площами до гектара. Але цих ділянок маса. Карпати ніби подірявлені. А щоб садили ліс — не видно.
За цієї влади свавілля більше?
— Не говоритиму погане про владу країни у стані війни. Її сам відстояв на Майдані. Але факти свідчать проти неї. Масштаби більші. Дійшло до того, що жінки в Лопушанці-Хоминій лягали під лісовози. Ті погрожували їх переїхати.
Попередня “тверда рука” крала одноосібно — інші боялися. Зараз крадуть усі. Вільніше почуваються керівники обласного підприємства й лісгоспів. Ніхто не боїться даїшників на дорозі. Екологічна служба та держінспекції з питань праці не мажуть робити перевірку без попередження і підстав.
Хто і як грабує Карпати?
— Обласне комунальне підприємство розробляє план рубок на рік. Тут є рубки головного користування — беруть спілий ліс. І суцільні санітарні — хворий.
Спілого практично немає, вік йому завищують. Лісопатолог не виїжджаючи на місце пише, що ліс хворий. І ріжуть ніби на дрова, а продають як ділову деревину.
Ось маю документи, — дістає із сумки папери. — Ділової деревини на ділянку заплановано зрубати 20 кубів, дров’яної — 137. Або ділової — 45, дров’яної — 206. Виходить, наші ліси масово хворі. Санітарна рубка має прибирати окремі хворі дерева. А під її прикриттям змітають гектари лісу.
Кому видають документи на роботу?
— Кваліфікованих лісників підприємство “Галсільліс” не має. Проводить тендери на рубки на львівській біржі “Універсальна”. Їх виграють одні й ті ж підприємства — з району, де є ліс. Вони теж не мають лісників і дроворубів. Наймають у підряд дрібні фірми, де зареєстрована одна людина. Ще 20 працівників трудяться нелегально. Так квитки потрапляють до рук “чорних лісорубів”. У бригаді є безробітний, пастух, залізничник. Вони без легальної техніки, касок, форми йдуть у ліс із цим папірчиком. Вибирають найкращі дерева, решту знищують, ламають, втоптують у болото бульдозером. Хоча гусеничним транспортом у лісі користуватися заборонено. При рубці часом присутній лісник. Це вже угруповання.
Потім ці ж дрібні і більші підприємства деревину ніби купують у “Галсільлісу”. Ми з інспекцією праці приїхали на таку пилораму в село Стрілки — люди через паркани втікали. Бо не зареєстровані.
Як вирішити цю проблему?
— Законодавство виписане добре. Змінити слід лише одне — забрати норму “суцільна санітарна рубка”. Це абсурд. Якщо хвора ялина, то бук, модрина здорові. Для цих злочинців санітарна рубка — це команда “фас!”. Після того як вони “рятують” ліс від шкідників, все навколо сплюндроване.
Друге: торги куплені. Підприємець, який хоче чесно працювати, не зможе виграти лот. Далі він має прокласти дорогу в ліс, працювати без техніки. Якщо після себе захоче посадити ліс, як годиться, його деревина буде в рази дорожча. Він не зможе її продати. Бо крадений ліс збувають дешево.
Підприємці мають організовувати свої асоціації. Йти у владу, викидати з-поміж себе злодіїв, які працюють по-чорному. Але воюють лише активісти. Лісникам і людям потрібні “чорні” гроші. Прокуратура й екослужба не зацікавлені. Поліція хоче щось робити, але не знає як.
У Лопушанку-Хомину 25 липня поліцейських викликали двічі. Приїхали — хлопи з лісу тичуть їм дозволи. Склали протокол, припинили роботи і поїхали. За дві години дивлюся — на тому ж місці падають дерева. Знову викликали “102”. Поліція забрала тих хлопців давати свідчення. Ведеться слідство.
Але ж нікого не посадять.
— Маємо абсурдну ситуацію. Охорона праці не може діяти лише через заяву депутата чи поліції. Потрібно, щоб працівник у лісі написав сам заяву на підприємця, який його найняв. Я писав таку заяву як громадянин. 60 днів ми чекали приїзду представників з охорони праці. Лісорубів попередили. Люди з бензопилами прикинулися, що гриби збирають.
Екологічна служба може здійснити перевірку, лише коли є заява від фізичної особи. Написав. Її направили в Київ на розгляд і 30 днів чекали відповіді. Тоді вони погодилися виїхати на ділянку. “Які рубки? Де?” — питають мене. А хто ж вас тут місяць чекатиме?
Найбільші жалі на прокуратуру. Зверталися до “луценків” київських, обласних, районних — лише відписки. Країну хтось “зливає”. Може, президент і має добру волю. Але жодна з державних інституцій не працює на державу.
Вірите, що спроможні щось змінити?
– 51 кримінальне провадження щодо злочинів у лісі зараз ведеться в одному Старосамбірському районі. Без правоохоронців нічого не зробимо. Силовики мають діяти за командою керівництва. І ми будемо стукати в найвищі кабінети, щоб ці структури отримали чітку вказівку зупинити свавілля.
Чому ви почали боротися?
— Жив як усі, плив за течією. Не переймався політикою. Єдине — не міг терпіти “регіоналів”. На Майдан потрапив 25 листопада 2013-го. Позаторік 18–20 лютого в Києві вирішив — ця клята система повинна впасти. Побачивши зблизька, стверджую: вона гнила й крихка, тримається на підлості та брехні. Якщо докласти зусиль, її можна зламати.
Почав ходити до державних адміністрацій. Там і почув про беззаконня в лісах. Про людей, які борються — і в розпачі опускають руки. Тож я не був тут першим. Ми створили “Майдан Старосамбірщини”, де нині 700 активістів.
Василь Курій тисне руку на прощання. Просить приїжджати в гори з фотоапаратом і знімати незаконні рубки.
3-тє місце в Україні посідає Львівська область за кількістю лісів, після Волинської та Житомирської. Тут їх 8% від усіх у країні. Займають третину території Львівщини.
7 днів знадобилося підприємству “Галсільліс”, щоб незаконно заготовити 2 тис. кубометрів кругляка в селі Дністрик Старосамбірського району торік. Збитки держави склали 4,5 млн грн.
“Будую хату — бо батьківська згоріла”
27 вересня торік Василь Курій написав про себе на своїй сторінці у “Фейсбуці”. Балотувався тоді до Старосамбірської районної ради, зараз — її депутат.
“Я — людина, українець, бойко. Народився 2 жовтня 1974 року, але тато записав 14-го — на Покрову. Або щось наплутали в сільраді. Рідне село — Лопушанка-Хомина Старосамбірського району. Мама — вчитель молодших класів, батько — столяр.
Навчання в 8-річній школі закінчив з похвальною грамотою. Відслужив у прикордонній службі 17 років. В 2010-му — пенсія.
Будую собі хату. Бо батьківська згоріла. Про рідних інформацію не подаю — їм і без того важко від моєї роботи. Маю пасіку.
Найбільша перемога — кинув раз курити, найбільша поразка — програв у футбол від села Тисовиці — 2:4.
Улюблена музика — не скажу, бо то російські рок-гурти. Помаленько переходжу на “Океан Ельзи”.
Найщасливіші моменти — народження моїх двійняток”.
Похожие записи
Об авторе
