Відьму прив’язали до дерева й залишили в лісі помирати

Вівторок, 11 жовтня 2016
06:05

Газета по-українськи

Культура

Відьму прив’язали до дерева й залишили в лісі помирати

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: ФОТО З САЙТА www.kinopoisk.ru

Актриса Веллорі Керрі у фільмі ”Відьма із Блер: Нова глава” грає провідницю в загадковому лісі

— Компанія друзів заночувала в лісі. Опівночі прокинулися від гуркоту, плачу, виття вовків та собак. Уранці довкола наметів з’явилися розвішані містичні знаки — перев’язані мотузками гілки у формі людського тіла. Друзі запанікували й вирішують повернутися додому. Та не судилося. Електронні прилади ламаються. Наступну ніч теж доводиться провести в лісі. Але вранці сонце вже не сходить, — розповідає про фільм жахів “Відьма з Блер: Нова глава” кінокритик Антон Долін, 40 років.

Ця стрічка американця Адама Вінгарда — продовження картини 1999 року “Відьма з Блер: Курсова з того світу”. Її таємно знімали в канадському місті Ванкувер. Бюджет першої картини цієї серії — $20 тис. У світовому прокаті вона зібрала $248 млн.

— Історія про відьму з Блер не має документального підтвердження, — продовжує Антон Долін. — За легендою, 1785 року діти звинуватили місцеву жительку Еллі Кедуорд у чаклунстві. Вона начебто затягувала їх до себе в будинок і пила кров. Відьму прив’язали до дерева в лісі й залишили помирати. Незабаром зникли всі, хто її звинувачував. Жахіття продовжилося на початку 1940-х. Тіла убитий сімох дітей знайшли в будинку відлюдника Растіна Парра. Він заявив, що виконував волю старої відьми. За його словами, примара живе в лісовій гущавині.

Письменник 41-річний Михайло Бриних каже, що стрічка “Відьма з Блер” була революційною для жанру “фільм жахів”. У ній відсутні спецефекти, сцени насильства і музичний супровід.

— Американці придумали цікавий викрутас — зняли жахи любительською камерою. Такий прийом ще більше налякав глядача. Все наче відбувається насправді. Останніх років п’ять Голлівуд взяв тенденцію переповідати успішні сюжети — бо це гарантія успіху. Та й нові технології дають ширші можливості. Сучасне прокатне кіно там більше нагадує атракціон, ніж мистецький твір.

В Україні фільми жахів теж можна знімати, але не треба. Наша традиція цього жанру почалася з повісті “Вій” Миколи Гоголя. На ньому й закінчилася. У 1920-х Юрій Смолич написав зомбі-повість “Господарство доктора Гальванеску”. Це було ще до того, як ця тема з’явилась у Голлівуді й стала там популярною. У творі розповідається про чокнутого науковця. Він оживляє мерців і змушує їх працювати на себе. Дія відбувається на кордоні Румунії та Молдови.

— За СРСР фільми жахів не знімали, — продовжує Бриних. — У суспільстві не було інте­ресу до такого кіно. А в сучасній літературі нікому написати якісну річ — щоб твір продавався, а не припадав пилюкою. За часів незалежності були спроби — стрічки “Штольня” і “Синевир”. Та у публіки вони викликають переважно глузування. Основна проблема — відсутність традиції.

У CША знімають 100 фільмів-жахів на рік.

В українському прокаті “Відьма з Блер: Нова глава” вийшла 6 жовтня.

Источник