На “ХЛІБО ФЕСТІ” представили хліб з 20 областей

Неділя, 09 жовтня 2016
17:57

Суспільство

На “ХЛІБО ФЕСТІ” представили хліб з 20 областей16

 
Коментувати
Роздрукувати

Фото: Сергій Старостенко

9 жовтня у парку імені Т. Шевченка у Києві пройшов перший Всеукраїнський фестиваль “ХЛІБО ФЕСТ”. Іде дощ. Навпроти сцени встановлений великий навіс, під яким стоять столи із виробами та гості свята. Було представлено 30 виробників хліба із 20 областей України. Організатор фестивалю – Влада Литовченко, Голова Міжнародного Фонду культурного співробітництва.

“Треба вивчати та популяризувати традиції хліборобства та хлібопекарства. Це – найбільша цінність”, – каже 46-річна Влада Литовченко.

Головним партнером-організатором фестивалю виступила Аграрна партія України. Її керівник Віталій Скоцик говорить, що варто повертати культуру пошани до праці хлібороба.

“На дощ ніколи жалітися не можна. Значить, озимі проростатимуть і ми матимемо врожай на наступний рік. Пам`ятаю мамин хліб, він для мене найсмачніший і найкращий. Згадую її руки, які замішували тісто і діставали готовий хліб із печі. Учила і мене пекти, – я був у борошні весь із голови до ніг, – сміється 44-річний Віталій Скоцик. – Україна вже 4-ий рік лідер по кількості зібраного врожаю зерна. Проте собівартість хліба зростає. Стандартна хлібина через кілька місяців може подорожчати на 4 гривні. Наше завдання – зупинити це”.

Відкрили свято Герой України, поет Іван Драч, народна артистка України Лариса Кадочникова.

“У мене дитинство тяжке було, пов`язане з голодом. Кожним шматочком хліба дорожили. Без нього нам нема куди дітися. Слава хлібові – сонце в небі, хліб на землі”, – говорить 79-річний Іван Драч.

“Україна – житниця світу. Кажуть, Одеська область може прогодувати всю Європу. Дай Боже, щоб усі ми були ситі. Бабуся моя розказувала, як вона пережила голод. Потім усе життя боялася цього моменту, коли знову це може настати. Вона складала шматочки хліба, який залишався, у великий мішок. Які ж вони були смачні, ці сухарики, якими вона нас пригощала!” – Згадує 79-річна Лариса Кадочникова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна вже втратила 2017 рік – голова Аграрної партії України

Народні майстрині, які приїхали із м. Василькова Київської області представили вироби – ляльки-мотанки, намиста, вінки, в`язаний одяг, вироби із соломи, писанки.

Леся Турукіна показує писанки, які вона виготовляє зі справжніх курячих, гусиних та страусиних яєць. Розписує їх гарячим воском та аніліновими фарбниками. Покриває лаком. Зберігаються роками. Також вирізає у шкарлупі візерунки. Для цього спеціально купила стоматологічну бор-машину. Вартість її виробів від 10 гривень.

Поряд сидить Олена Дзіядевич. Розклала в`язані вироби. Плете шпицями або гачком. “Це кептар, – показує на жилетку. Під нею дістає в`язане пальто. – Це називається сердак. Багато хто навіть не знає таких слів. Дуже важливо не втрачати такі уміння, як виробництво українського народного одягу. Ще трохи і все це забудеться”, – говорить пані Олена.

Надія Кириченко прикрила скляні намиста та браслети плівкою від дощу. Розказує, що 10 років робить прикраси. “Зацікавило те, що українське намисто дуже емоційне. Українська жінка без намиста – це неможливо. Дивіться, які намистини яскраві, аж горять! Ніде у світі нема таких прикрас, як у нас в Україні”, – говорить майстриня.

Тетяна Дацько сидить у кутку під навісом. Робить волошку із бісеру. Пояснює, що це найулюбленіший її матеріал.

“Я дуже люблю ромашки. Шукала спосіб, як любуватися ними й зимою. Бісер – саме те, що треба. Крім бісеру роблю квіти із фоамірану (пластична замша – gazeta.ua). Вирізаю пелюстки ножицями та мну матеріал руками поки не потоншає. Вироби із фоамірану легкі і не бояться вологи”, – говорить жінка.

Ляльки-мотанки робить Наталія Кучер. Займається цим 3 роки. “Лялька-мотанка стала дуже популярна останніми роками. Цій справі дуже легко навчитися, – перед жінкою на столі лежать білі крихітні ляльки із вати та тонкої тканини. – Вони ще не прикрашені, – пояснює Наталія. – Роблю волоссячко та плаття. Їх вишиваю сама”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Півтора мільйона українців переходять із межі бідності в межу голоду”

Крім цього на святі було оголошено про перший Всеукраїнський конкурс найкращих літературних творів на сільську та аграрну тематику ім. Григора Тютюнника “Село – земля нашого родоводу”. У конкурсі можуть брати участь молоді україномовні автори віком від 15 до 35 років. Поезії та прозові твори мають бути ніде не публіковані раніше.

За словами Віктора Скоцика, життя простих сільських людей часто залишається поза увагою митців. “Люди села своїми руками створюють багатство України. Треба давати молодим авторам додаткові стимули працювати у цьому напрямку, розвивати традиції Василя Стефаника, Михайла Коцюбинського, Григора Тютюнника”, – зазначає керівник партії.

Роботи на конкурс прийматимуться до кінця року.

Источник