Росіяни на межі поставили паркан із колючого дроту
Вівторок, 04 жовтня 2016
08:15
Росіяни на межі поставили паркан із колючого дроту18
На 90 відсотків Південну Осетію фінансують з російського бюджету. Але гроші розчиняються між їхньою так званою елітою
Від Тбілісі до осетинської столиці Цхінвалі – близько 90 км. До межі з Південною Осетією групу журналістів супроводжують кілька солдатів і поліцейських. Їх, як і військові об’єкти, фотографувати заборонено.
Абхазія і Південна Осетія – два сепаратистських регіони Грузії. Міжетнічний конфлікт на початку 1990-х за участі РФ призвів до їх відділення.
Під час розпаду СРСР два регіони проголосили свою незалежність від Тбілісі, у відповідь Грузія ввела туди війська. І програла війну з Південною Осетією 1991-1992 років та з Абхазією 1992-1993 років.
Автор: radiosvoboda.org
Вулиця в Ґорі після російського авіанальоту
У 2008-му через Південну Осетію Росія напала на Грузію. За 5 днів російсько-грузинської війни 8-12 серпня загинуло понад 300 цивільних і 170 військових. Конфлікт завершив так званий мирний план тодішнього глави ЄС і президента Франції Ніколя Саркозі. РФ його так і не виконала.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Грузія прокоментувала вибори до Російської Думи в Абхазії і Південній Осетії
Незалежність Південної Осетії визнали Росія, Венесуела, Нікарагуа і крихітна острівна держава в Тихому океані – Науру.
У столиці живе 40% усього населення Грузії
Кордон з Південною Осетією – за кілька кілометрів від магістралі, яка з’єднує Тбілісі із Західною Грузією. Магістраль – нова, як і менші дороги, збудовані за президентства Міхеіла Саакашвілі. Навіть між селами вони хороші. Водії люблять їздити екстремально та не дуже дотримуються правил.
По селах вантажівки ГАЗ збирають яблука. Платять по 2 ларі (1 ларі — близько 11 грн. – gazeta.ua) за 6-кілограмовий ящик падалок. За кіло хороших на ринку можна вторгувати до 6 ларі за кілограм. Середня пенсія тут 160-180 ларі, зарплата — 600.
Автор: Ігорь Тимоць
По грузинських селах вантажівки ГАЗ скуповують яблука
По селах і містечках бракує роботи. Грузини, які не займаються фермерством, виїжджають у міста. У Тбілісі живе до 1,5 млн людей. Все населення Грузії – 3,7 млн.
Між селами прокладена мережа каналів, риють нові водні свердловини. Ріки в центральній Грузії пересихають, а без води немає врожаю. До 2008 року частина свердловин була на тепер окупованій території. Південної Осетія перекрила воду.
Автор: Ігорь Тимоць
Ріки пересихають, а без води немає врожаю
У селах є магазини, поліцейські дільниці, сучасні поля для міні-футболу і школи. Їх набудували, щоб люди не залишали цих територій.
Повзуча окупація та безсилля Тбілісі
Автор: Ігорь Тимоць
У серпні 2008 року місто Горі було тимчасово окуповане російськими військами
Місто Горі було під російською окупацією із 12 по 22 серпня 2008-го.
“Воно тоді практично вимерло. Із понад 50 тисяч людей залишилося менше 5. У спорожнілому місті було чути відлуння кроків”, – каже журналіст “Радіо свобода” з Горі Гога Апціаурі, 41 рік.
Автор: Ігорь Тимоць
Журналіст Гога Апціаурі працював у Горі під час окупації
Він вивіз родину. А сам повернувся, щоб розповідати світу, як росіяни скидали заборонені касетні бомби на адмінбудівлі та багатоповерхівки, як п’яні добровольці займалися мародерством, а солдати 58-ї російської армії били і вбивали горців, шукаючи грузинську армію, яка тоді вже відступила.
Росіяни на межі поставили паркан із колючого дроту і спостережні вежі. Лінію розмежування називають “кордоном республіки”. Він тягнеться на 350 км. Із них близько 35 км огороджено.
Автор: Ігорь Тимоць
Росіяни на лінії розмежування Грузії й Південної Осетії поставили паркан із колючого дроту. Називають “кордоном республіки”
Гога Апціаурі скаржиться на повзучу окупацію: росіяни пересувають лінію щораз далі углиб Грузії, керуючись картами 1922 року.
“Кордон” охороняють близько тисячі російських прикордонників. Щотижня затримують нелегалів. За місяць буває близько 20 чоловік. Часто — це селяни, які женуть пасти корів та овець, збирають гриби та ягоди. І осетини, які хочуть щось купити у Грузії, де ціни нижчі.
Затримані потрапляють на кілька діб в підвал у Цхінвалі. За звільнення родичі мають заплатити штраф 2 тис. російських рублів (800 грн. — gazeta.ua). За повторне затримання – штраф 6 тис. рублів, за ще одне – півроку тюрми. Тому люди стараються втекти, їх ловлять і б’ють, можуть застрелити.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Грузію відрізав від Росії селевий потік
Грузія “кордону” не визнає, тож нікого не затримує. Поліція у конфлікти не втручається. Тбілісі намагається не провокувати російську агресію.
“Два тижні тому житель села Цетелубані посадив зерно на своєму полі. Озброєні росіяни й осетини провели лінію через його землю. Пригнали комбайн, зібрали урожай. Якщо на це зреагувати – назвуть провокацією, будуть постріли і, може, нова війна”, – додає Гога. Він високий, інтелігентний. Усі місцеві з ним вітаються.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Дому в мене вже немає і ніколи не буде. Не зможу покласти квіти на могили батьків”
Гога вважає, що війни в Україні можна було б уникнути, якби Захід в 2008 році не змовчав на російську агресію, ввів проти Росії санкції, став активніше на захист Грузії.
“Зараз Цхінвалі — це велика воєнна база росіян. Їх там десь 10 тисяч із 50 тисяч населення Південної Осетії. Вони можуть будь-якої миті швидко просунутися вглиб Грузії”, – каже.
Села спалили, будинки розібрали до цегли
“За теперішнім “кордоном” з боку Осетії було дев’ять грузинських сіл, там жили 15 тисяч грузинів, – продовжує Апціаурі. – Села були в перемішку грузинські з осетинськими. Росіяни грузинські села спалили, будинки розібрали до цегли, щоб люди туди ніколи не вернулися. Більшість біженців із цих сіл живуть у спецмістечках навколо Тбілісі. Їх збудували протягом чотирьох місяців після війни”.
Автор: Ігорь Тимоць
Спецмістечко біля Тбілісі
“Осетинські села ледве зводять кінці з кінцями. У нас тут, порівняно з ними, бурлить життя – люди працюють, сади родять, – каже житель села Дітсі Георгій, 52 роки. – Там життя практично зупинилося. Вони стали лінивими. На 90 відсотків Південну Осетію фінансують з російського бюджету. Але гроші розчиняються між їхньою так званою елітою, не доходячи до місцевих. Вони самі про це кажуть. Іноді спілкуємося через інтернет, скайп. Там же родичі, друзі залишилися”.
“Якщо всі будемо боятися, тут нікого не залишиться”
Село Двані. “Кордон” пройшов через дім місцевого Мераба Мекрабішвілі. Йому 54 роки. Виглядає старшим. Хоч оптимістичний і повний життєвої наснаги. 6 років тому вивіз сім’ю. Дружина живе у спецпоселені для переселенців біля Тбілісі, діти вчаться у столиці.
Сам вернувся і збудував новий дім – за кількадесят метрів від попереднього. Ця історія потрапила в медіа і багато грузинів допомогли йому – хто матеріалами, хто грошима, хто працею. Будинок майже завершений.
Автор: Ігорь Тимоць
«Кордон» пройшов через дім Мераба Мекрабішвілі. Він повернувся і поряд збудував новий
Мераб пригощає домашнім вином. У його саду щедрий урожай яблук, груш і винограду. У гаражі – гора картоплі. Він любить працювати на землі, де жили його батьки і діди. На запитання, чому не поїхав, відповідає:
Автор: Ігорь Тимоць
Мераб пригощає домашнім вином
“Якщо всі будемо боятися, тут нікого не залишиться. Хтось мусить показати, що це грузинська земля. Я нікуди звідси не піду”.
Мераб жартує: якщо росіяни знову посунуть “кордон”, він зведе нову хату. Запрошує наступного року на шашлик із вином у завершеній хаті. В дорогу дає вина і чачі.
З окраїн Двані видніються червоні дахи Цхінвалі. До осетинської столиці 10 км.
Автор: Ігорь Тимоць
З окраїн села Двані видніються червоні дахи Цхінвалі
52-річний Зураб спілкується неохоче. Він був головою села. Розповідає, що більшість людей звідси втекли, залишилися тільки старі. За Саакашвілі в село провели воду, світло та газ. А нова влада тільки обіцяє мир із росіянами. Зураб сподівається, що Саакашвілі повернеться після парламентських виборів, які відбудуться у Грузії 8 жовтня.
За спробу дати хабара поліцейському – три роки тюрми
До екс-президента Міхеїла Саакашвілі ставлення у грузинів двояке – у провінції його переважно пам’ятають, як того, хто змінив життя на краще. У Тбілісі інтелігенція, хоч і визнає успіх його реформ, кляне за авторитаризм, репресії проти незгідних і масові арешти.
Останні 4 роки при владі партія “Грузинська мрія”, за якою стоїть олігарх Бідзіна Іванішвілі. Його статки – $7 млрд. Це половина ВВП Грузії.
“Мрія” поставила країну на паузу, каже тбіліський політолог Гела Васадзе:
“Не впроваджують нових реформ, але й не скасовують тих, що провів Саакашвілі. Лідерів його партії “Єдиний національний рух” – посадили або змусили втекти з країни. “Мрія” обіцяла високі соціальні стандарти, але практично нічого не виконала. Лише оплачує соціальне страхування для широких верств, яке з’їдає більшість бюджету країни”, – каже Васадзе.
Автор: Ігорь Тимоць
На питання про хабарі, грузини сміються. Кажуть, їх таки нема
На питання про хабарі, грузини сміються. Кажуть, їх таки нема. Ніхто не платить, щоб “вирішити питання” – ні поліцейському, ні судді. За пропозицію “дати на лапу” полісмену можна отримати 2 тис ларі штрафу або 3 роки тюрми.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому українці частіше відпочивають в Грузії
Об авторе
