Українські біженці в Німеччині отримують 186 євро на місяць допомоги

Середа, 27 січня 2016
11:41

Суспільство

Українські біженці в Німеччині отримують 186 євро на місяць допомоги5

2
Коментувати
Роздрукувати

Черга біженців у Берліні. Фото: DW

Минулого року притулку в Німеччині попросили 4658 українців. Доки їх клопотання розглядаються владою, люди живуть на околиці міста в гуртожитках для біженців. Там, де колись були військові склади та гаражі, тепер разом із мігрантами з Сирії та Афганістану проводять час і українці. DW з’ясувало, як їм живеться.

34-річний Олег приїхав до Німеччини на початку жовтня 2015 року за туристичною візою. Відстояв довжелезну чергу в Берліні, щоб подати клопотання на притулок, після чого був відправлений до Баварії. Спочатку жив у тимчасово переобладнаному гуртожитку для біженців. Потім його перевели до більш солідного, під Вюрцбургом, де він зараз і чекає на відповідь Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF).

Дві будівлі Бундесверу під Вюрцбюргом, переобладнані на гуртожитки для біженців. Фото: DW

Олег неодружений. Народився, виріс, вчився та працював у Донецьку. Останнє місце роботи – управління внутрішніх справ Донецької області. Події на Майдані він вважає “незаконним поваленням влади”. Каже, що був “безпосереднім свідком початку заворушень на території Донецької області”. Тим не менш, він зберігав вірність присязі, зокрема брав участь в організації охорони адміністративних будівель, щоб не допустити захоплення влади сепаратистами.

“У будь-якому куточку України варто було показати, що я з Донецька, одразу ж ставав персоною нон ґрата”, – скаржиться він.

Олег взяв довідку про те, що він – “переміщена особа”. Два місяці отримував допомогу по 440 гривень, два – по 220 та ще два – по 110.

Вечеря в притулку для біженців – гуляш та тушковані овочі. Фото: DW

З роботою теж не вийшло. Ніхто не ризикнув працевлаштувати колишнього працівника міліції з області, захопленої сепаратистами. На запит до МВС України Олег отримав відповідь: “Проводиться перевірка щодо Вашої причетності до протиправних дій на території Донецької області”.

“Я опинився між двома вогнями. Мої колишні керівники, які стали на бік сепаратистів, вважають мене зрадником, а центральна влада готує на мене кримінальну справу”.

56-річний Ігор – сусід Олега в гуртожитку – також із Донецька. У Донецьку володів фабрикою з виробництва меблів. Інвестував в австрійське обладнання 70 тисяч євро. Фірму в Ігоря відібрали.

“Ті, хто прийшли до влади”, – вважає він.

За словами Ігоря, його півтора місяці тримали в заручниках. Ледь відкупився, а потім, рятуючи життя, ледь вибрався нелегально з Донецької області.

Гуртожитки поділені на відсіки, у кожному впритул стоять двоповерхові ліжка. Фото: DW

“На нас, донецьких, дивляться як на зрадників, як на людей, які привели війну в Україну”, – бідкається він.

Жодних перспектив для себе в Україні Ігор не бачить. Останнім аргументом на користь рішення поїхати з країни стала реакція на його звернення з проханням допомогти йому як “переміщеній особі” до уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської. Відповіді він не отримав.

Віталій із Західної України, на вигляд років 30-35, у Німеччині вже чотири місяці. Каже, що був менеджером. У Німеччину втік від призову. За повісткою не з’явився, його оголосили в розшук.

“Держава не залишила мені вибору, – каже він. – Або йти вбивати моїх братів, або мене посадять на п’ять років”.

Вдома залишилися дружина і діти.

Адміністрація розташувалась у кількох кілометрах від гуртожитку. Фото: DW

Самотні мешканці гуртожитку для біженців у Вюрцбурзі отримують 186 євро на місяць кишенькових грошей та на одяг. Олег та Ігор витрачають по мінімуму. Близько 20 євро щомісяця йде на телефон. Три євро на квартал вартує “членство” у благодійній крамниці верхнього одягу, де біженцям видають часом геть нові речі – взуття, штани, светри, сорочки.

Півтора євро на тиждень коштує соціальна крамниця харчів, де можна набирати хоч цілий рюкзак продуктів – хліб, фрукти та овочі, молочні вироби, м’ясну нарізку. Інші гроші Ігор та Олег відкладають. Кажуть, що на адвоката. Вони реалістично ставляться до ситуації, чекають на відмову від BAMF та планують оскаржувати її в суді.

Источник