КДБ боровся із пам’яттю про Бабин Яр — документи

Понеділок, 26 вересня 2016
13:18

Історія

КДБ боровся із пам’яттю про Бабин Яр — документи

 
Коментувати
Роздрукувати

Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом СБУ опублікували архівні документи КДБ. У них – радянські спецслужби перешкоджали вшануванню жертв Бабиного Яру.

У 25 опублікованих документах – інформація про заходи радянської держбезпеки та МВС у боротьбі із сіонізмом та “єврейським екстремізмом” 1966-1978 років. До найбільших “провокаційних екстремістських акцій” належало вшанування євреїв, загиблих від рук нацистів під час Другої світової війни в Бабиному Яру в Києві.

Автор: Центр досліджень визвольного руху

“КДБ намагалося перешкодити поминальним акціям, що не вписувалися в комуністичну ідеологію”, — зазначає директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут.

1966-го КДБшники знали, що 19 вересня на мітингу в Бабиному Яру виступали письменники Віктор Некрасов, Борис Антоненко-Давидович та Іван Дзюба. Причому керівник спецслужби в УРСР Віталій Нікітченко оцінював реакцію єврейської молоді на заклики боротися проти антисемітизму та скріплювати співпрацю між українським і єврейським народами як “націоналістичну”.

Автор: Центр досліджень визвольного руху

Автор: Центр досліджень визвольного руху

29 вересня 1974 року загін радянських дружинників зупинив спробу групи євреїв покласти до пам’ятного каменя в Бабиному Яру вінки, букети та синьо-білі стрічки з написами “Жертвам фашизму” та “Ми не забудемо. Євреї з Риги та Москви” й установити дві металеві зірки Давида. Усі предмети дружинники вилучили.

Написи на вінках на кшталт “Жертвам фашизму від народу Ізраїлю” та “Народ Ізраїлю живий” органи КДБ у документах розцінювали як “провокаційні”.

Під час німецької окупації Києва 1941—1943 років Бабин Яр став місцем масових розстрілів нацистами євреїв та циган, радянських військовополонених, в’язнів Сирецького концтабору, а також підпільників. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941-го, під керівництвом штандартенфюрера Пауля Блобеля батальйони німецької поліції розстріляли там майже 34 тис. євреїв.

Масові розстріли в Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі відбувалися до звільнення Києва від окупації. 1941—1943-го тут розстріляли 621 члена ОУН, серед них поетесу Олену Телігу. Усього протягом двох років у Бабиному Яру розстріляли близько 100 тис. осіб. Перед відступом нацисти примусили в’язнів Сирецького табору викопувати та спалювати трупи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У кіно безкоштовно покажуть “Список Шиндлера” і “Життя прекрасне”

Источник